Інклюзивний світ. Як політичним партіям інформувати доступно і чому це важливо?

Варто розуміти, що доступність — це не забаганка і не вимога купки правозахисників. Це реальна потреба, пише НВ

Восени цього року ми зробили величезне, не побоюсь цього слова, дослідження, яке стосується інклюзивності місцевих виборів 2020. Ми аналізували доступність інформаційних матеріалів політичних партій для осіб з інвалідністю та маломобільних громадян. Скажу відразу, з результатами вже зовсім скоро можна (і навіть треба) буде ознайомитись і я точно розповім ще про них, адже партії (які б вони не були) з нами надовго. Проте розпочати хотілось би з питань, які власне адресуються спершу, до всіх обговорень результатів. Ці питання, відзначу, будуть актуальними не тільки партіям, а й органам місцевого самоврядування, неурядовим організаціям, бізнесу і в цілому, кожному з нас.

Чому інформація має бути доступною?

Станом на 1 січня 2019 р. чисельність осіб з інвалідністю в Україні становить 2,7 млн або 6,3% від загальної кількості населення країни. Сюди відносяться люди з різними формами інвалідності — сенсорною, фізичною, інтелектуальною. Всі вони потребують тієї ж інформації, що і люди без інвалідності. Проте на практиці, в сучасних реаліях доступ до інформації у них обмежений або і зовсім відсутній. В цілому, за деякими підрахунками близько 40% населення є маломобільними. Тобто сюди відносяться вагітні жінки, люди з тимчасовими порушеннями здоров’я, дорослі з дітьми на дитячих візках, люди похилого віку тощо. Про них також йдеться, навіть в контексті інформації.

Що необхідно забезпечити?

Як не дивно, то це — мати інформацію про свою діяльність на сайтах та в соціальних мережах (від Фейсбуку нам вже не подітися). Друге, робити це доступно та регулярно. І якщо з системністю і регулярністю оновлення інформації питань не має бути, то що з доступністю? Говорячи про забезпечення доступності ми говоримо про декілька компонентів — технічну (наявність версії для осіб з порушенням зору, адаптивна розмітка, можливість використання програм екранного доступу) та дотримання рекомендацій, використання різних методів поширення інформації. Саме це забезпечує доступність для людей з різними формами інвалідності.

Близько 40% населення є маломобільними

Наведу приклад аби показати, що це не складно і зовсім реально. У випадку якщо ви публікуєте пост з картинкою або весь пост — це картинка з написом, наприклад, привітання з новим роком — продублюйте його текстом. В такому разі, людина з порушенням зору може отримати інформацію, яку ви хочете донести. Й це точно не потребує затрат, а тільки питання «набитої руки». Звісно, цей приклад є найпростішим, адже в ідеалі інформація має бути викладена спрощеною мовою, містити коректні терміни, мають бути описи до зображень, тифлокоментарі чи звукопис, субтитри або жестовий переклад до відео, інше. Всі ці компоненти важливі, проте не варто боятися реалізовувати їх поетапно. Ми на власному прикладі зрозуміли, що аби стати доступними варто хоча б почати — з адаптації свого сайту, забезпечення субтитрів до відео, дублювання інфографік текстом та інші кроки. І я точно скажу, що це потребує часу. Проте ми впевнені, що це того вартує.

Як же розпочати процес?

Варто розуміти, що доступність — це не забаганка і не вимога купки правозахисників. Це реальна потреба. Якщо ви це не зрозуміли, то поверніться на початок і ще раз прочитайте цифри. Якщо у вас не має питань «чому», а ви хочете знати «як», то раджу розпочати з Рекомендацій з доступності та інклюзивності. Й хоча вони даються політичним партіям — запевняю вас, вони універсальні.

Наступний крок — оцінити свою поточну ситуацію, зробити це можна самостійно або залучаючи експертів. Тут не наполягаю, проте рекомендую, адже треба розуміти вашу вихідну точку.

Етап номер два — відповідальна особа. Один мій товариш казав, що добре якщо ви всі розумієтеся на темі, проте контролювати і слідкувати має таки хтось один. Це правило застосовне і тут.

І останнє — керуватися рекомендаціями, вчитися і не боятися помилятися. Скажу вже з нашого досвіду, це складно, проте це варто того. Адже одне повідомлення від людини з порушенням слуху, яка переглянула ваше відео з субтитрами, і була вдячна — вартує того.

Марія Красненко
Правозахисниця, юристка ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»