Законопроєкти щодо вдосконалення прав недієздатних людей, які ВР підтримала у першому читанні, не враховують міжнародних рекомендацій та суперечать новому підходу з оцінювання інвалідності.
На це звернули увагу в ГО “Українські правозахисні ініціативи”.
“Українські правозахисні ініціативи” надіслали до Комітету ВР з питань правової політики зауваження до другого читання законопроєктів №13354 і №13355, які стосуються прав людей, визнаних судом недієздатними.
Правозахисники зазначили, що підтримують зміни, які пропонуються в цих проєктах законів, а саме:
- розширення права недієздатних людей на звернення до суду щодо звільнення опікуна;
- унормування проведення судово-психіатричної експертизи в той час, коли розглядається справа про подовження статусу недієздатності;
- узгодження законодавчих норм.
Водночас в УПІ наголошують, що потрібні не точкові, а кардинальні зміни з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій. Зокрема, Комітет з прав осіб з інвалідністю торік у зауваженнях до періодичних звітів України висловив позицію про необхідність скасувати всі закони і практики щодо замісного прийняття рішень, і тих, що заперечують повну дієздатність людей з інвалідністю. Натомість мають бути запроваджені механізми підтримуваного прийняття рішень.
Експерти пропонують профільному комітету ВР звернути увагу на їхні пропозиції, які ґрунтуються на багаторічному моніторингу прав людини, зокрема недієздатних, в інтернатах.
У зверненні зазначається, що правозахисники організації категорично не погоджуються із запропонованими змінами до Цивільного процесуального кодексу, що “строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом з урахуванням рекомендацій щодо тривалості психічного розладу, викладених у висновку судово-психіатричної експертизи”. Так основним аргументом для прийняття рішень щодо дієздатності людини буде висновок судово-психіатричної експертизи, який є суто медичною процедурою і документом, зауважують в УПІ:
“Вважаємо ці зміни кроком назад, оскільки вони є поверненням до медичного підходу, який не враховує можливості відновлення і набуття навичок самостійного функціонування, тож і прийняття рішень з підтримкою”.
В Україні відбувається перехід від медичної моделі інвалідності до соціальної з урахуванням Міжнародної класифікації функціонування (МКФ). Запропонована в законопроєкті норма суперечитиме цьому підходу, наголошують експерти:
“Процедура продовження статусу недієздатної особи потребує змін і спрощення, але її не можна ставити у залежність від висновку лікарів та експертів, що вже було в нашій історії”.
В організації звертають увагу, що при продовженні строку дії рішення про визнання людини недієздатною витрати за проведення судово-психіатричної експертизи оплачують заявники. Судові витрати у таких справах зазвичай покладаються на рахунок держави.
“Однак відсутній механізм повернення витрат за клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною. Тому серед справ, судові витрати яких відносяться на рахунок держави, має бути й така категорія справ”, – йдеться у зверненні до комітету.
У законопроєктах передбачається запровадити контроль за здійсненням опіки та піклування над недієздатними людьми чи тими, цивільна дієздатність яких обмежена. Але лише, якщо суд встановить таке зобов’язання для органу опіки та піклування. Правозахисники пропонують, щоб органи опіки й піклування здійснювали контроль за діяльністю опікунів і піклувальників у порядку, встановленому Кабміном.
В Україні 27 лютого презентували Стратегію реформування інтернатів для дорослих, яку уряд схвалив в кінці 2024 року. Цей документ передбачає проведення реформи деінституалізації та створення умов для більш незалежного проживання людей з інвалідністю у громадах, як це вимагають зобов’язання України при вступі до ЄС.
Верховна Рада 4 вересня ухвалила в першому читанні два законопроєкти, які мають посилити захист прав людей, визнаних недієздатними. Зокрема передбачено, що підопічні зможуть відмовитися від опікуна, якщо той порушує їхні права. У парламенті зазначили, що законопроєкти узгоджують українське законодавство з Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю та посилюють правовий захист близько 30 тисяч громадян.
Новий законопроєкт про захист людей, визнаних судом недієздатними, містить низку ризиків для їхніх прав. Документ передбачає безстрокове визнання недієздатності та зберігає норму примусової опіки. Про це заявила громадська спілка “Ліга сильних”, яка захищає права людей з інвалідністю.