«Моєму синові Дмитрові неповних 43 роки. Його двічі оперували у госпіталі для інвалідів війни, у нього хворий хребет.
Лікарі вставили у хребет два імпланти і порадили звертатися по групу інвалідності, бо працювати з таким пошкодженим хребтом не можна.
Два роки він був на ІІІ групі інвалідності. Але пенсія інваліда мізерна, всього 1600 гривень, а в сім’ї діти. Старший син навчається у Вінницькому коледжі, дві молодші доньки — школярки. Цей період ми всі ледь кінці з кінцями зводили. Тоді Дмитро вирішив піти на роботу. Попрацював два з половиною роки на будівництві, і здоров’я ще більше погіршилося. Він вже й дихати не може. Тому вирішив знову звернутися до МСЕК. У понеділок збирався їхати у Вінницю, то я йому кросівки застібала, бо він зігнутися не може. Перш ніж звернутися до МСЕК, він проходив медичну комісію у нашій районній лікарні, де лікарі написали свої висновки про те, що йому потрібен корсет, санаторне лікування. Але цих висновків у Вінниці ніхто не читав!
– Медики поглянули чомусь не в історію хвороби, а в паспорт і зробили зауваження: чому немає другої фотографії. «Бо мені ще немає 45», — відповів він. На цьому вся розмова і завершилася. Лікар щось написав і сказав: «Можете працювати і більше до нас не звертайтеся», — розповідає Валентина Саульчак з Мурованих Курилівців. — Уявіть, увесь огляд тривав хвилин 10, не більше! А людей приїхало чимало. Що лікарі шукали у паспорті, не звернувши увагу на медичну карту? Грошей? Мабуть! Бо на території цього медзакладу — цілий парад дорогих автомобілів! А він все життя працює і велосипеда не може купити! Що б там хто не казав, а корупція у нас процвітає.
Якби він міг працювати, то знайшов би, де заробити на прожиття. Він би й за кордон поїхав, але ж здоров’я немає. Я б йому допомагала, але що ж я можу допомогти зі своєї пенсії? Та ще й впала і тепер у гіпсі. Невістка спробувала поїхати на заробітки, але за кілька місяців повернулася, бо діти хочуть мами. Все, що заробила — пральну машину і мікрохвильовку. І ще — борги віддала. От і все… Нам ще раніше казали, що у Вінниці МСЕК пройти дуже складно, бо всі грошей хочуть…
Виходить, нічого не змінилося, хоча скандалів довкола МСЕК у Вінниці за останній час було хоч відбавляй. Кілька років тому ситуація навіть доходила до точки кипіння, коли учаснику АТО Анатолію Яровому, у котрого вирізана щитоподібна залоза, відмовили у пожиттєвій групі інвалідності і змушували його щороку з’являтися до комісії – а раптом ампутований орган виросте… Про це газета «33-й канал» докладно розповідала. Ще раніше співробітники СБУ у Вінниці затримали хірурга «Територіального медичного об’єднання по Вінницькій області», який вимагав та отримав у демобілізованого учасника АТО 1300 доларів США за оформлення документів на призначення 3-ї групи інвалідності…
З тих пір у МСЕК змінилося керівництво, все стало ніби зрозумілішим і прозорішим. З’явилася надія, що з торгівлею групами інвалідності назавжди покінчено. Але чи справді це так?
Ігор Костенко, керівник МСЕК м. Вінниці, розповів:
– Справу Дмитра Саульчака передадуть до Могилева-Подільського. З 2014 року він був на групі інвалідності. Потім два роки по групу інвалідності не звертався. Зараз він вирішив поновити групу. Але поки що йому групу не відновили.
З тих пір, як мене призначили на цю посаду, «торгівля» групами інвалідності трохи припинилася, хоча повністю позбутися цього явища, на жаль, не вдається… Хочу зазначити, що операції на хребті вважаються оздоровчими. Все залежить від роботи, яку виконує людина: чи важка фізична, чи сидяча. Група інвалідності встановлюється при ускладненні захворювання. Але якщо просто болить — то групи не буде. І взагалі, рідко яка група інвалідності може бути пожиттєвою. Її призначають на рік, два, три (це максимально). Або ж безтерміново. Якщо людину прооперували, то встановлюють групу тільки на післяопераційний період. Якщо важка фізична праця — групу продовжують, щоб людина все ж знайшла собі більш легку працю.
Багато учасників АТО думають, що для них група інвалідності має бути пожиттєва. Але такого бути не може. Групу встановлюють, але через певний період часу знімають. Вони скаржаться, але закон один для всіх. А скільки чиновників має інвалідність — важко сказати. Звітна форма не передбачає, щоб там зазначали – чиновник ця людина чи ні. І взагалі це питання швидше до Пенсійного фонду, через який такі люди отримують пенсії. Є люди, які давно на пенсії, мають інвалідність і статус держслужбовця з відповідними виплатами. У нас держслужбовців обслуговує МСЕК №1.
Ми ведемо статистику про повторні огляди і про первинне встановлення інвалідності. Цей показник у нас значно знизився і знижується з року в рік. Не тому, що люди не кладуть грошей у паспорт. Абсолютно здорових, на жаль, немає. Кожна людина у віці 40+ вже має якусь патологію. Але це не означає, що вона інвалід. Група — це значне обмеження життєдіяльності. Це раніше було питання про обмеження працездатності. При повторних оглядах часто групу знімають. На загальноукраїнському рівні Вінниччина по показниках інвалідності — у першій десятці.
Тетяна Кондратьєва