У світлі нового Закону «Про медіа» Національна рада активно працює над зміцненням толерантного та інклюзивного інформаційного простору України. Зокрема регулятор провів зустріч з організаціями, які опікуються питаннями людей з інвалідністю, аби обговорити чутливість цієї тематики задля забезпечення видимості та рівності усіх громадян України. Для з’ясування рівня інклюзивності медіапростору України Національна рада провела моніторинг використання субтитрів і жестової мови на телебаченні.
Субтитри для адаптації медіаконтенту
Добовий моніторинг 35 українських загальнонаціональних телеканалів, проведений Національною радою, засвідчив, що технологія субтитрування використовується на 33-х із них.
Було визначено шість форм використання субтитрів для адаптації медіаконтенту для людей з порушеннями слуху:
- рухомий рядок, який використовується не для синхронізації озвученого тексту, а як додаткова форма поширення інформації, – становив 12 979 хвилин субтитрування (81% усього обсягу субтитрів і 25,75% загального обсягу мовлення);
- комбіновані форми із 3-х видів субтитрування (рухомий рядок, мовна адаптація, синхронний переклад озвученого тексту) – 1 722 хвилини (10,7% обсягу субтитрів, 3,4% загального обсягу мовлення);
- синхронний переклад текстів пісень та реклами – 730 хвилин (4,5% обсягу субтитрів, 1,4% загального обсягу мовлення);
- мовна адаптація спільно з рухомим рядком – 348 хвилин (2,1% обсягу субтитрів, 0,7% загального обсягу мовлення);
- мовна адаптація як фрагмент з перекладом частини програми, яка транслюється недержавною мовою, – 238 хвилин (1,48% обсягу субтитрів, 0,47% загального обсягу мовлення);
- субтитри для синхронізації озвученого тексту – 25 хвилин (0,15% обсягу субтитрів, 0,04% загального обсягу мовлення).
Таким чином, рухомий рядок – найбільш вживана форма субтитрування на загальнонаціональних телеканалах України. Рухомий рядок використовують провідні інформаційні телеканали, які цілодобово транслюють марафон «Єдині новини» («1+1», «ІСТV», «Інтер», «Ми – Україна», «ZOOM», «Так ТV»), а також інформаційні канали «Прямий» і «5». Ці канали цілодобово використовують рухомий рядок, але не застосовують субтитри для синхронізації озвученого тексту як форму інклюзивної доступності для людей з порушеннями слуху.
Жестова мова: моніторинг телеканалів
За результатами добового моніторингу 35 українських загальнонаціональних телеканалів, мова жестів використовується тільки на 10-ти з них, враховуючи канали, які транслюють марафон «Єдині новини».
У загальному обсязі добового мовлення – 50 400 хвилин – застосування жестової мови становило лише 1 305 хвилин, тобто майже 2,6% загального обсягу мовлення, з яких 1 275 хвилин (2,5%) припадає на НСТУ (канал «Перший»), а решта – на соціальну рекламу з використанням жестової мови.
Винятком є телеканал Equalympic, який позиціонує себе як форматний спортивний канал з контентом, адаптованим для людей з інвалідністю. За даними добового моніторингу цього каналу, майже 17 годин ефірного мовлення становили програми, які супроводжувалися жестовою мовою з максимально наближеними до міжнародних стандартів розмірами відображення перекладача на рівні між 5 та 6-ою частиною екрану. Для максимальної зручності сприйняття жестової мови Equalympic зменшує площу екрану під час роботи перекладача. Водночас не задіює такий міжнародний стандарт як залучення двох перекладачів під час діалогу двох коментаторів чи ведучих.
Міжнародні стандарти щодо інклюзивної доступності інформації
За результатами моніторингів Національної ради і партнерів очевидно, що переважна більшість медіапродукції не адаптована для осіб з порушеннями зору, слуху, інтелектуального розвитку. Українські загальнонаціональні мовники не повністю дотримуються міжнародних стандартів у використанні технологій інклюзивності. Зважаючи на ці висновки і виконання Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, є потреба Національній раді та іншим зацікавленим сторонам, державним органам і громадським організаціям впровадити відповідні заходи для покращення доступності контенту для людей з інвалідністю.
Моніторинг дотримання медіа міжнародних стандартів щодо субтитрів і жестової мови засвідчив, що всі телеканали не дотримувалися цих норм:
- розмір субтитрів становив від 1,5% до 3,5% площі екрана, лише на двох каналах («Оце», «Світло») зафіксовано фрагментарне використання субтитрів такого розміру, який відповідає міжнародному стандарту;
- на 21 каналі із 35 субтитри не були стандартизовані за єдиним розміром;
- на 10 каналах субтитри використовувалися на неконтрастному фоні або взагалі без фону;
- розміри зображень перекладачів жестової мови були на 15 – 20% меншими за вказаний стандарт, але з максимальною чіткістю і видимістю жестів;
- взагалі не було зафіксовано використання субтитрів для синхронізації звукового супроводу між діалогами, неосновної мови та звуків, субтитрування написів великими літерами, спеціальних позначок пісень і їх текстів під нахилом, а також двох перекладачів жестової мови.
Довідка: міжнародні стандарти щодо інклюзивної доступності інформації
Щодо субтитрів
- Розмір субтитрів має становити не менш як 4 – 5% екрана.
- Контрастність тексту: білий або жовтий текст на чорному фоні для забезпечення читабельності.
- Врахування контрастності кольорів.
- Субтитри мають бути синхронізовані зі звуковим супроводом, враховуючи пісні між діалогами.
- Використання позначок для субтитрів: пісень і їх текстів – шрифтом під нахилом; написів – великими літерами.
Щодо жестової мови
- Розмір зображення перекладача жестової мови – мінімум одна восьма частина екрана.
- Чіткість і видимість жестів і міміки перекладача.
- Залучення двох перекладачів жестової мови під час трансляцій політичних дебатів чи інших подій, у яких ведуться діалоги двох сторін, – для внесення ясності, хто саме говорить.
Фото: facebook.com/Nacrada
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення