Особливі потреби: як забезпечити належні умови праці працівнику з інвалідністю

«Яким чином необхідно забезпечити належні умови праці працівнику-інваліду з урахуванням вимог чинного законодавства?»

О. Акура, м. Знам’янка

Відповідно до статті 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 р. № 875, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях (далі – підприємство), а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694 підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК) та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників. Необхідно відмітити, що застосовуючи працю інвалідів, роботодавець зобов’язаний враховувати рекомендації МСЕК, оскільки невиконання цих рекомендацій може призвести до погіршення стану здоров’я працівника-інваліда, за що роботодавець нестиме відповідальність.

Статтею 172 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) встановлено, зокрема, що роботодавець зобов’язаний створити для працівників-інвалідів пільгові умови праці та встановити для них неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Залучення інвалідів до надурочних робіт та роботи в нічний час допускається лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить рекомендаціям МСЕК (ст. 55, 63 КЗпП). Тобто, якщо висновком МСЕК заборонено залучати працівника до виконання надурочних та нічних робіт, роботодавець не має права залучати його до таких робіт навіть за наявності згоди працівника.

Відмова інваліду у просуванні по службі з мотивів інвалідності заборонена.

Працівників, які потребують за станом здоров’я надання легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести за їх згодою на таку роботу відповідно до медичного висновку тимчасово або без обмеження строку.

При переведенні за станом здоров’я на легшу нижче оплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижче оплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим соціальним страхуванням (ст. 170 КЗпП).

Якщо в рекомендаціях МСЕК зазначено, що інвалід не придатний до регулярної праці, роботодавець на прохання інваліда зобов’язаний встановити йому неповний робочий час. Для цього працівник-інвалід подає заяву про встановлення неповного робочого часу, а роботодавець видає відповідний наказ.

Неповний робочий час може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи, кількості днів роботи протягом тижня чи шляхом одночасного зменшення і кількості годин роботи упродовж дня, і кількості робочих днів упродовж тижня. Роботодавець зобов’язаний на прохання працівника, який має право на неповний робочий час, встановити робочий час такої тривалості, про яку просить працівник.

Оплата праці в цих випадках здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Інваліди І і II груп, які працюють на підприємствах, у цехах та на дільницях, призначених для використання праці інвалідів, якщо вони не користуються правом на одержання більш високих пільг, мають право на скорочений робочий час тривалістю 6 годин на добу (36 годин на тиждень).

Відповідно до індивідуальної програми реабілітації для працівників-інвалідів можуть створюватися спеціальні робочі місця – окремі робочі місця або ділянки виробничої площі, які потребують додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо.

Світлана Ткаченко, провідний юрисконсульт Кіровоградського обласного центру зайнятості

Кіровоградський обласний центр зайнятості

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*