18 грудня 2025 року відбувся брифінг «Перший рік роботи нової системи оцінювання повсякденного функціонування особи». Керівництво Міністерства охорони здоров’я України, представники Центру оцінювання функціонального стану особи та пацієнтської спільноти підсумували результати першого року роботи реформи, яка замінила систему медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).
“З 1 січня замість МСЕКів запрацювала нова система оцінювання повсякденного функціонування. На базі 300 багатопрофільних лікарень почали роботу понад 1300 експертних команд. Це сучасні медичні заклади, оснащені необхідним обладнанням, зручніші для пацієнтів і доступніші територіально. Людина може пройти оцінювання там, де вже лікується, або обрати будь-який інший заклад. Важливо, що експертна команда формується під конкретні потреби людини та її стан: при онкологічному захворюванні залучається онколог, при порушеннях зору — офтальмолог, у разі ампутації — травматолог. Це лікарі, які щодня працюють з пацієнтами й можуть професійно оцінити їхній стан та обмеження в повсякденному житті. За цей рік експертні команди розглянули понад 520 тисяч справ. Це перехід від формального підтвердження інвалідності до оцінки функціонування. Ми рухаємося до моделі, що відповідає міжнародним стандартам прав людей з інвалідністю і ґрунтується на можливостях людини, а не лише на діагнозі.”
Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я
Основні результати за рік
Система працює на базі 303 закладів охорони здоров’я по всій країні, де сформовано 1 377 експертних команд. До їхньої роботи залучено понад 7,3 тисячі фахівців різних медичних спеціальностей.
Понад 40 тисяч лікарів уже працюють у системі та формують електронні направлення на оцінювання. Організаційний і адміністративний супровід процесів у медичних закладах забезпечують 964 адміністратори, що дозволяє зменшити бюрократичне навантаження на лікарів і пацієнтів.
За перший рік роботи до електронної системи охорони здоров’я внесено понад 581 тисячу справ. Частина з них (понад 45 тисяч) — це оцифровані матеріали, передані зі старої системи МСЕК, однак переважна більшість — нові направлення, сформовані безпосередньо лікуючими лікарями. Станом на середину грудня експертні команди розглянули та ухвалили рішення більш ніж у 523 тисячах справ.
У більшості випадків за результатами оцінювання людям було встановлено статус інвалідності — це майже 85% усіх розглянутих справ. Водночас у близько 5% випадків минулі рішення були не продовжені чи скасовані, ще у близько 5% випадків – статус не було встановлено. Також частина справ стосувалася не встановлення статусу, а оновлення індивідуальної програми реабілітації, визначення відсотка втрати працездатності чи інших питань, пов’язаних із підтримкою людини.
Оцінювання проводиться у форматі, який найбільше відповідає стану людини та її життєвим обставинам. У переважній більшості випадків це очне оцінювання в медичному закладі. Водночас система активно використовує заочні та дистанційні формати із застосуванням телемедицини, а також виїзди експертних команд безпосередньо до людини — для тих, хто не може самостійно прибути до лікарні.
Найчастіше оцінювання проводиться у зв’язку з хворобами системи кровообігу, порушеннями з боку кістково-м’язової системи, новоутвореннями, захворюваннями нервової системи, а також травмами.
Одним із важливих показників ефективності нової системи є скорочення строків розгляду справ. Якщо на початку роботи середній час розгляду перевищував 30 днів, то протягом року він стабільно зменшувався і в грудні становив менш ніж 19 днів. Це свідчить про зростання спроможності системи.
Що змінилося для людини
У новій моделі замість складного маршруту з численними візитами (лікуючий лікар, ЛКК, госпіталізація, МСЕК) діє один зрозумілий шлях: лікуючий лікар формує електронне направлення – експертна команда розглядає справу і ухвалює рішення.
Усі справи ведуться в електронній системі: за перший рік роботи не зафіксовано випадків втрати документів. Кожен крок – від направлення до рішення – фіксується в єдиній системі. Дані рухаються між органами влади замість самої людини: рішення автоматично передаються до Міністерства соціальної політики, Пенсійного фонду України, а далі – до інформаційних систем Міністерства оборони.
Запроваджено екстериторіальність: людина не прив’язана до місця реєстрації і може обрати заклад із переліку на дашборді МОЗ. Оцінювання може бути очним, заочним, дистанційним або з виїздом до людини – це особливо важливо для маломобільних людей, поранених військових, пацієнтів, для яких транспортування є складним або виснажливим.
За результатами оцінювання людина отримує не лише рішення про статус інвалідності, а й структуровані медичні рекомендації як частину індивідуальної програми реабілітації. Це дозволяє більш адресно планувати подальшу реабілітацію, забезпечення допоміжними засобами, адаптацію робочого місця та інші види підтримки.
Окремий пріоритет – військові та цивільні, які постраждали від війни. Для очевидних тяжких станів, зокрема після ампутацій, справу може оформити лікар військово-лікарської комісії або лікар стаціонару ще на етапі лікування, направити її на заочний розгляд до іншої області і отримати рішення за кілька днів, а не за 4–8 місяців, як це відбувалося у старій системі МСЕК.
Моніторинг, оскарження та роль Центру оцінювання
У межах нової системи створено Центр оцінювання функціонального стану особи. Його завдання – формувати єдині стандарти об’єктивної оцінки, надавати методичну підтримку експертним командам і забезпечувати незалежний розгляд скарг.
Станом на 3 грудня 2025 року до Центру надійшло 11 194 заяви на оскарження рішень експертних команд та колишніх МСЕК. Розглянуто 7331 заяву, з них 5661 рішення (понад 83%) залишено без змін, у 1034 випадках (близько 16%) Центр ухвалив нове рішення, 18 рішень скасовано без винесення нового.
Центр також розглядає скарги на рішення МСЕК, ухвалені до припинення їхніх повноважень. Станом на жовтень 2025 року розглянуто 1621 таку скаргу: 1428 рішень залишено без змін, у 166 випадках ухвалено нові рішення, 27 рішень скасовано без призначення нового. Усі скарги розглядаються відповідно до процедур, визначених законодавством, із фокусом на обґрунтованість первинного рішення та дотримання процедури.
Окремий антикорупційний напрям реформи — перевірка рішень, за якими медико-соціальні експертні комісії встановлювали інвалідність посадовим особам державних органів. Цю перевірку проводить Центр оцінювання функціонального стану особи спільно з правоохоронними органами на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони від 22 жовтня 2024 року, уведеного в дію Указом Президента № 732/2024.
Станом на 28 листопада 2025 року до переліку перевірки включено 2630 посадових осіб із понад 70 державних органів. Найбільше таких справ припадає на працівників Державної митної служби України – 30,79 %, Державної податкової служби України – 19,69 %, органів прокуратури – 17,03 %.
Центром оцінювання вже розглянуто 2048 медико-експертних справ і ухвалено рішення по 2033 із них: у 857 випадках рішення МСЕК скасовано, у 734 підтверджено, у 442 змінено (зокрема щодо групи або строку інвалідності). Перевірки тривають і є окремим інструментом очищення системи від зловживань саме у сфері рішень щодо посадових осіб.
Наступні кроки на 2026 рік
Серед ключових завдань на 2026 рік – посилення спроможності системи: розвиток мережі закладів і експертних команд, вирівнювання доступу між регіонами, збільшення можливостей Центру оцінювання для роботи зі скаргами та складними випадками.
Пріоритетом є подальше удосконалення критеріїв оцінювання. Настанову щодо застосування критеріїв уже оприлюднено для публічного обговорення; за його результатами документ буде доопрацьовано і поетапно впроваджено в роботу експертних команд.
МОЗ також посилюватиме міжвідомчу взаємодію з Міністерством соціальної політики, Пенсійним фондом України, Міністерством оборони та іншими органами, щоб рішення експертних команд швидше перетворювалися на конкретні послуги, виплати й реабілітаційні заходи для людини.
