Представники 10 міністерств взяли участь у семінарі «Безбар’єрні публічні послуги: методології, підходи та інструменти»
01.07.2024
Поділитися
27 липня відбувся семінар з розробки методичних рекомендацій з безбар’єрності публічних послуг. До участі в події долучилися представники 10 міністерств та інших центральних органів влади.
Публічні послуги мають стати більш зручними та доступними для людей з інвалідністю, літніх людей, батьків з маленькими дітьми, ветеранів та ветеранок та інших суспільних груп, які стикаються з бар’єрами, коли взаємодіють з державою. Перевірка доступності послуг для громадян передбачена планом заходів на 2024 рік з реалізації Національної стратегії безбар’єрності.
«Увага до потреб людини має бути в основі усіх послуг, які надаються на державному та місцевому рівнях. Гідність та самостійність кожної людини, незалежно від соціального статусу, походження чи стану здоров’я, є головною цінністю. Усі нові рішення, які пропонує держава та громада, мають враховувати запит людей на доступність і безбарʼєрність», — зазначила Тетяна Ломакіна, Радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, відкриваючи захід.
У межах події були презентовані інструменти з моніторингу та оцінки публічних послуг, які вже підготовлені та впроваджуються державними органами: у сфері медичних послуг та реабілітації, поліцейських послуг та правозахисту, соціальної підтримки, послуг сфери гостинності та медіа.
«Безбар’єрність — це наскрізна тема, яка буде актуальною для України протягом багатьох років. Повномасштабна війна росії проти України трагічно позначилася на цій проблемі. МКІП працює над тим, щоб культурні простори та послуги в Україні ставали доступними для всіх громадян. Важливою залишається й доступність інформації, яка має подаватись простою мовою, аби меседжі влади та медіа розуміли всі люди без винятку, — підкреслила начальниця відділу політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я МКІП Леся Хемраєва.
«Ці методичні рекомендації можуть застосовувати медіа, незалежно від форми власності. Подавати інформацію рекомендуємо шляхом здійснення субтитрування або перекладу на жестову мову чи іншими способами, які забезпечують доступ до інформації для кожного. Крім того, інформацію можна адаптовувати за допомогою аудіодискрипції (тифлокоментування), з використанням простої (спрощеної) мови, формату легкого читання. Методичні рекомендації мають на меті допомогти суб’єктам у сфері медіа запроваджувати кращі світові практики забезпечення безбар’єрності в сфері медіа», – розповіла директорка департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки МКІП Ганна Красноступ.
На основі розглянутого досвіду учасники мали нагоду застосовувати рекомендації експертів та викласти власні рішення для запропонованих ситуацій. Це дозволить тим державним органам, які ще продовжують роботу над методиками забезпечення безбар’єрності послуг, підготувати комплексні та дієві документи.
Захід організовано за підтримки проєкту Ради Європи «Посилення соціального захисту в Україні». Його мета – сприяти тому, аби вразливі соціальні групи, які постраждали від війни, користувалися підвищеним рівнем соціальних прав та соціального захисту. Додаткова експертна підтримка надана командою проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe).
Нагадаємо, метою політики безбар’єрності є створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права. Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні створена за ініціативи першої леді Олени Зеленської.
Для вживання коректної лексики та наративів згідно з принципами безбар’єрності рекомендуємо використовувати Довідник безбар’єрності, а також – ознайомитися з лекціями на тему Цифрової та Інформаційної безбар’єрності.
