Для участі в розробці й удосконаленні законопроєкту №14389 «Ліга Сильних» залучила робочу групу з 17 експертів організацій людей з інвалідністю. Законопроєкт пропонує системно перезапустити механізм розумного пристосування на робочому місці. Комітет Верховної Ради рекомендував прийняти документ за основу в першому читанні.
18 лютого відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, де також розглянули законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо удосконалення механізму забезпечення розумного пристосування №14389 від 21.01.2026.
У попередніх документах, що регламентували розумне пристосування, бракувало чіткої архітектури механізму розумного пристосування, яку надав законопроєкт №14389. Документ вносить зміни в Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» №875-XII.
Зокрема, пропонуються три стовпи, що формують дієвий людиноцентричний механізм.
- Розширення прав та автономії особи: надання працівнику з інвалідністю інструментів для ініціювання та контролю процесу.
- Створення чіткої та швидкої системи: запровадження прозорих процедур, єдиної точки входу та відповідальних інституцій.
- Інклюзивність та підтримка всіх сторін: охоплення всіх форм зайнятості та надання фінансових стимулів.
«Людина з інвалідністю повинна ініціювати цей процес і бути його активним учасником, щоб ці заходи відповідали безпосередньо її потребам, а не потребам роботодавця», — додав Ігор Бевх.
Що таке «розумне пристосування» на практиці?
Термін «розумне пристосування» (РП) визначено ще у 2006 році в Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Як визначає конвенція, це «означає внесення, коли це потрібно в конкретному випадку, необхідних і підхожих модифікацій і коректив, що не становлять непропорційного чи невиправданого тягаря, для цілей забезпечення реалізації або здійснення особами з інвалідністю нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод».
Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» визначає перелік заходів розумного пристосування у сфері працевлаштування, до яких відноситься зокрема, але не виключно:
- Обладнання. Модифікація існуючого або придбання додаткового обладнання та допоміжних засобів.
- Робочий простір. Перенесення робочого місця, запровадження надомної/дистанційної роботи, перепланування чи дообладнання приміщень.
- Графік роботи. Гнучкий графік, скорочений час зі збереженням оплати, додаткові перерви.
- Інформація та комунікація. Надання інформації у доступних форматах (шрифт Брайля, легке читання), залучення перекладача жестової мови.
- Підтримка. Надання персонального асистента або допомога інших працівників.
- Зміст роботи. Звуження або зміна трудових обов’язків без зменшення зарплати.
Що це означає для людей з інвалідністю?
Для людей з інвалідністю це означає, що ініціатива переходить до працівника: він може самостійно подати заяву роботодавцю та ініціювати отримання розумного пристосування на будь-якому етапі роботи. Передбачено прямий доступ до підтримки — окремі заходи РП можна отримати як через центр зайнятості, так і через роботодавця. Працівник зберігає мобільність на ринку праці, оскільки має право забирати окремі засоби розумного пристосування при зміні місця роботи. Облаштування робочого місця гарантується протягом усього строку дії трудового договору.
«Ми підтримуємо основну з ідей законопроєкту щодо суб’єктивізації особи з інвалідністю безпосередньо як основного гравця, який фактично буде ініціювати цей процес. Конвенція передбачає, що заходи розумного пристосування — це індивідуалізовані заходи», — зазначив Ігор Бевх, юридичний радник та аналітик громадської спілки «Ліги Сильних».
Як зміняться державні процедури?
Механізм працюватиме за принципом «єдиного вікна»: територіальні органи Центру зайнятості стають єдиною точкою входу для працівників, роботодавців, фізичних осіб-підприємців і самозайнятих. Для прийняття рішень встановлюються стислі терміни.
Потреба в розумному пристосуванні може підтверджуватися не лише індивідуальною програмою реабілітації, а й висновками лікаря з фізичної та реабілітаційної медицини, ерготерапевта або спеціаліста інклюзивно-ресурсного центру.
Також передбачено створення реєстру роботодавців і адаптованих робочих місць для кращого планування та працевлаштування. Фінансування механізму забезпечуватиметься з різних джерел — Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, грантів і власних коштів, що має гарантувати його стабільність.
«Ліга Сильних» виявила, що понад 62% роботодавців стикаються з бар’єрами для найму осіб з інвалідністю через відсутність ефективних механізмів підтримки з боку держави. Документ пропонує обходитись без перевірок державою. В чинній редакцій, будь-яке рішення про можливість компенсації роботодавцю вартості заходів розумного пристосування супроводжується перевіркою Держпраці. Тільки за висновком перевірки роботодавець може отримати компенсацію або дотацію від Фонду соціального захисту.
«Законопроєкт передбачає, що не у всіх випадках потрібно буде проведення перевірок Держпраці. Ми вважаємо, що це збільшить кількість роботодавців, які звернуться за компенсацією, адже всі ми розуміємо побоювання роботодавців щодо перевірок контролюючих органів», — додав Ігор Бевх.
Законопроєкт має спростити перевірки і залишить їх лише для дороговартісних заходів, як, проведення перепланування, ремонтних робіт, дообладнання приміщень з метою приведення їх у стан, придатний для осіб з інвалідністю.
Що зміниться для працівників та роботодавців?
Компенсація за РП поширюється на фізичних осіб-підприємців (ФОП) та самозайнятих осіб.
Підтримка роботодавців:
- Можливість отримати повторну компенсацію, якщо попереднє облаштування (наприклад, в орендованому приміщенні) неможливо зберегти при переїзді.
- Масштабування позитивної практики компенсацій, що вже діє на основі Постанови КМУ №893.
«Ми вважаємо, що законопроєкт спростить отримання компенсацій або дотацій на заходи з впровадження механізму розумного пристосування, збільшить кількість фондів та ресурсів для компенсацій і, як наслідок, роботодавці отримають можливість наймати більшу кількість працівників з інвалідністю, яким необхідні заходи розумного пристосування, оскільки держава може покриває витрати на їх впровадження.
Для осіб з інвалідністю перевага у правосуб’єктності особи як ініціатора, можливості отримувати компенсацію не тільки як найманий працівник, а й як фізична особа-підприємець, і отриманні заходів не тільки від роботодавця, а й від служби зайнятості.
У результаті виграє і держава, збільшивши кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю, а отже це призведе до збільшення кількості єдиних соціальних внесків, податкових надходжень, щоби в подальшому їх перенаправити на створення додаткових робочих місць, зокрема, місць з розумним пристосуванням», — прокоментував Ігор Бевх.
Раніше ГС «Ліга Сильних» провела дослідження щодо бар’єрів для осіб з інвалідністю на ринку праці України. З дослідження вдалося визначити:
Бар’єри, які називали роботодавці:
- Відсутність державної підтримки;
- Сумніви щодо ефективності роботи працівників з інвалідністю;
- Недоступність робочого простору;
- Фінансові труднощі з адаптацією робочих місць.
Бар’єри, з якими стикаються люди з інвалідністю:
- Низькі зарплати;
- Побоювання частих лікарняних;
- Жорсткий графік, відсутність неповної зайнятості;
- Недоступність транспортного сполучення або місця роботи;
- Відсутність вакансій на віддалену роботу;
- Необхідність фінансових витрат;
- Потреба у наставнику;
- Відсутність електрики, бойові дії.
Публікацію створено ГС «Ліга Сильних» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГС «Ліга Сильних» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
Місаілова Марія