Основним законом Країни із соціального захисту інвалідів є Закон «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 12 березня 1991 р № 875-12. Цей Закон визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами.
Соціальний захист інвалідів з боку держави полягає у наданні грошової допомоги, засобів пересування, протезування, орієнтації і сприйняття інформації, пристосованого житла, у встановленні опіки або стороннього догляду, а також пристосуванні забудови населених пунктів, громадського транспорту, засобів комунікацій і зв’язку до особливостей інвалідів.
Пенсійне забезпечення інвалідів здійснюється згідно з Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а також іншими законодавчими актами.
Групи інвалідності визначаються органами медико-соціальної експертизи. Залежно від ступеня втрати працездатності встановлюється перша, друга, третя група інвалідності.
Згідно ст. 33 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі Закон 1058) пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності призначаються в таких розмірах: інвалідам I групи – 100 % пенсії за віком, II групи – 90% пенсії за віком, III групи – 50% пенсії за віком.
Особи, визнані інвалідами мають право на пенсію за наявності страхового стажу передбаченого ст.32 Закону 1058. Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та Революції Гідності, у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.
Непрацюючі інваліди II – III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст.27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу передбаченого п.2 ст.33 Закону 1058.
Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю проводиться тільки за їх заявою.
Ст. 35 Закону 1058 передбачено, що у разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. Якщо особі встановлено інвалідність нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності. У разі визнання особою, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
У разі якщо особа не з’явилася в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з’явитися на повторний огляд.
У разі якщо строк повторного огляду пропущено з поважних причин або в разі визнання її знову особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але не більш як за три роки.
Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено у зв’язку з відновленням здоров’я або якщо вона не отримувала пенсії внаслідок нез’явлення на повторний огляд без поважних причин, то в разі наступного визнання його особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновляється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло не більше п’яти років. Якщо минуло більше п’яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.
В.о. начальника відділу з питань
призначення, перерахунку та виплати
пенсій №1 Т. Ткаченко