Понад десять громадських організацій, благодійних фондів, міжнародних організацій, серед яких Союз організацій осіб з інвалідністю України, ГО “Психічне здоров’я для України”, ГО “Право на захист”, Фонд “Відродження”, Fight for right, Родина Кольпінга,
Ініціатива “Перехід”, ГО Good bread for the good people, ЮНІСЕФ, Українська освітня платформа, ГО “Права людей з інвалідністю в Україні” та представників Міністерства соціальної політики України долучилися до обговорення Стратегії деінституціоналізації
для дорослих. Також до обговорення долучились радниця-уповноважена Президента з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна та Кетлін Деррі, експерт ВООЗ.
Стратегія реформування психоневрологічних, інтернатних закладів та деінституціоналізації догляду за особами з інвалідністю, особами похилого віку до 2034 року розроблена Міністерством соціальної політики України з метою створення умов для незалежного життя у звичному середовищі людей похилого віку та людей з інвалідністю, а також їх повноцінної участі в соціальному та економічному житті. Стратегія відповідає виконанням міжнародних зобов’язань, які взяла на себе наша держава в межах Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, а також передбачено Планом України, що схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244, з метою реалізації ініціативи ЄС „Ukraine Facility”.
“Україна повинна вживати всіх належних заходів для надання особам з інвалідністю можливості вести незалежний спосіб життя й всебічно брати участь у всіх аспектах соціального, економічного та культурного життя. Ці заходи серед іншого мають включати виявлення та усунення перепон і бар’єрів, що перешкоджають доступності об’єктів і послуг. Стратегія розрахована на 10 років, починаючи з 2025. У цьому документі ми орієнтуємось на дві групи – люди з інвалідністю та люди похилого віку”, – сказала заступниця міністра соціальної політики Уляна Токарєва.
За її словами, Стратегія не покликана закрити спеціалізовані заклади, основна мета документу – створити умови для незалежного життя у звичному середовищі людей з інвалідністю та людей похилого віку, а також повноцінної їхньої участі у соціальному і економічному житті, шляхом розвитку системи надання соціальних, медичних, освітніх та інших послуг на рівні територіальних громад і надання необхідної підтримки їх сім’ям.
Варто зазначити, що на початок 2024 року Україна залишається однією з країн, де значна кількість громадян проживає в інтернатних закладах, зокрема молодь з інвалідністю. Так, в інтернатних закладах системи соціального захисту обласного рівня перебувало 37759 осіб, з них 23665 осіб — у 152 психоневрологічних інтернатах, 10940 осіб — у 69 будинках-інтернатах для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, 3154 осіб — у 36 дитячих будинках-інтернатах. Окрім цього 9022 особи перебували у 300 стаціонарних відділеннях постійного або тимчасового проживання територіальних центрів соціального обслуговування, що функціонують на рівні територіальних громад.
Кількість осіб, що були зараховані до інтернатних закладів послідовно зростає. Так, протягом у 2020 році до інтернатних закладів було влаштовано 3130 осіб, у 2021 — 4533, у 2022 — 5200, у 2023 — 5507.
Однак система інституційного догляду не відповідає сучасним підходам, які базуються на рівних правах, безбар’єрності та недискримінації. Альтернативою цій системі є впровадження мережі соціальних послуг у громадах та забезпечення доступу до цих послуг для людей з інвалідністю та людей похилого віку.
Свої пропозиції до документу озвучили представники громадських організацій.
Fight for right привітали роботу Мінсоцполітики у галузі деінституалізації для дорослих.
“Ми щиро вітаємо роботу Мінсоцу в цьому напрямку та раді бути на обговоренні такої важливої стратегії. Наші побажання, щоб у Стратегії чітко було виписано, на кого саме спрямована реформа. Також у новому документі має бути чітко прописано умови участі на ринку праці людей з інвалідністю”, – сказала Юлія Сачук, представниця Fight for right.
ГО Good bread for the good people виступили з ініціативою зробити портрет людини, яка живе у спецзакладі та додати складову навчання для людей, які супроводжують людей з інвалідністю. Крім того, засновник організації Владислав Малащенко зазначив, що Стратегія повинна також враховувати і навчання для працівників інтернатів.
Представники громадських організацій одночасно наголошують, що додаткову увагу потрібно зосередити на розробці методики навчання мешканців інтернату до самостійного життя та формувати розуміння у мешканців закладів, що їх очікують зміни у житті.
В ГО “Право на захист” зазначили, що для людей з інвалідністю та людей похилого віку потрібно розробляти додаткові цифрові інструменти, щоб полегшити їм можливість скористатися соціальними послугами.
Під час обговорення сторони зосередились на додаткових викликах та проблемах, з якими стикаються люди з інвалідністю та похилого віку.
За результатами зустрічі учасники спільно нададуть свої пропозиції до Стратегії, які будуть опрацьовані експертами Мінсоцполітики.
