1 березня 2025 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю від 15 січня 2025 року № 4219-IX, інформує NV
Строк встановлення інвалідності у 2025 році
Інвалідність встановлюється на такі строки:
- для осіб, які мають анатомічні дефекти, інші необоротні порушення функцій органів і систем організму згідно з частиною I додатка, — безстроково;
- для осіб, які проходять повторне оцінювання і мають інвалідність I групи протягом 5 років, — безстроково;
- для осіб, які мають онкологічні та онкогематологічні захворювання з несприятливим прогнозом згідно з частиною II додатка, — на 5 років;
- для осіб, які мають хронічні захворювання з тяжким перебігом згідно з частиною III додатка, — на 5 років;
- для осіб, яким вперше встановлюється III група інвалідності, — на 1 рік;
- для осіб, яким вперше встановлюється II група інвалідності, — на 2 роки;
- для осіб, що проходять повторне оцінювання, — на 1−3 роки.
Критерії визнання особи особою з інвалідністю у 2025 році
Підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов’язкових умов:
- стійкі порушення функцій організму — хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;
- обмеження життєдіяльності – особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;
- необхідність вжиття заходів соціального захисту — особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.
Для осіб, що мають захворювання та стани, визначені в додатку, встановлюється інвалідність на підставі медичних записів, що підтверджують відповідне захворювання та стан.
Особі, що визнається особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється одна з таких груп інвалідності:
- перша (I), яка поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров’я особами з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді;
- друга (II);
- третя (III).
Третя група інвалідності встановлюється особам, які мають помірний ступінь (1 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.
Друга група інвалідності встановлюється, якщо особа має виражений ступінь (2 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.
До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені порушення та їх комбінації, які в сукупності спричиняють виражене (2 ступінь) обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.
Перша група інвалідності встановлюється, якщо особам має значний ступінь (3 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.
До I групи належать особи з найважчим станом здоров’я, які повністю не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, повністю залежні від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій або які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.
Строк повторного огляду визначається з урахуванням стану, прогнозу розвитку захворювання та реабілітаційного потенціалу.
Інвалідність і мобілізація у 2025 році
В Україні особи з інвалідністю другої і третьої групи мають законну відстрочку від мобілізації, і їх не можуть примусово призвати до лав Збройних Сил.
Люди з інвалідністю І, ІІ групи не підлягають обовʼязковій мобілізації, однак можуть вступити до лав Збройних Сил за власним бажанням. Для цього вони мусять укласти контракт із ЗСУ.
Закон про мобілізацію свідчить, що громадяни України, які законно набули статусу інвалідності, жодним чином не можуть бути відправлені на фронт у рамках мобілізації.
За загальним правилом, особи з інвалідністю 1 групи, зважаючи на суттєві медичні обмеження, звільняються від мобілізації по стану здоровʼя, адже є непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. Проте можливі винятки, коли після ВЛК встановлюється, що особа може виконувати окремі завдання або бути залученою в обмеженій формі.
Діана Костюк