Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що згідно з Податковим кодексом України платниками туристичного збору є всі особи, які тимчасово проживають (ночують) на території, де місцева рада встановила такий збір, інформує «Судово-юридична газета».
До платників належать громадяни України, іноземці та особи без громадянства, якщо вони прибули на відповідну адміністративно-територіальну одиницю та тимчасово розміщуються у готелях, хостелах, санаторіях, приватному житлі чи інших місцях проживання, визначених законодавством.
Водночас Податковий кодекс України передбачає перелік осіб, які не є платниками туристичного збору. Зокрема, до них належать:
- особи з інвалідністю та діти з інвалідністю;
- особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (але не більше одного супроводжуючого);
- діти віком до 18 років.
Також у Податковому кодексі визначено, що місцеві ради встановлюють порядок справляння туристичного збору та перелік місць тимчасового проживання (ночівлі), за розміщення в яких такий збір може справлятися. До цих місць належать визначені законодавством об’єкти тимчасового розміщення.
а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
Нерезидент – це фізична особа, яка не є резидентом (п.п. «в» п.п. 14.1.122 п.14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 10.3 ст. 10 ПКУ місцеві ради в межах повноважень, визначених ПКУ, вирішують питання щодо запровадження Збору.
Підпунктом 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ визначено, що при прийнятті рішення про встановлення, зокрема, Збору обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платники Збору, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначені ст. 7 ПКУ, з дотриманням критеріїв, встановлених ст. 268 ПКУ.
Під час встановлення Збору можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування (п. 7.2 ст. 7 ПКУ).
З метою визначення осіб з інвалідністю – нерезидентів та дітей – нерезидентів віком до 18 років, які не є платниками Збору відповідно до п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 ПКУ, податковому агенту необхідно отримати від таких осіб підтверджуючі документи про належність їх до певної категорії у вигляді, зокрема, відповідних довідок та/або посвідчення щодо встановлення інвалідності, свідоцтво про народження дитини – нерезидента віком до 18 років, інші документи в залежності від категорії.
Таким чином, особи з інвалідністю – нерезиденти та діти – нерезиденти віком до 18 років не є платниками Збору за умови підтвердження правомірності надання пільги зі Збору відповідними документами, що свідчать про належність такої особи до пільгової категорії.