Відкрив засідання Ради безбар’єрності Віталій Кличко. Фото: Борис Корпусенко
Отримані дані внесуть до Мапи доступності, повідомляє «Вечірній Київ».
Днями у столичній мерії пройшло друге засідання Ради безбар’єрності у Києві. Нагадаємо, що цей консультативно-дорадчий орган був утворений для реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Раду очолив мер Києва Віталій Кличко. До її складу ввійшли заступниця голови КМДА Марина Хонда, керівники профільних департаментів КМДА та представники громадськості.
Цього разу обговорювали питання проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів інфраструктури у Києві у 2025 році. Отримані дані одразу внесуть до Мапи доступності, яка представлена онлайн у застосунку Київ Цифровий.
«У СТОЛИЦІ ВИКОНАЛИ ВЖЕ 40% РОБІТ ЗІ СТВОРЕННЯ БЕЗБАР’ЄРНИХ МАРШРУТІВ»
Відкрив засідання Ради безбар’єрності Віталій Кличко. Він зазначив, що міська влада вже не перший рік працює над системою доступності у столиці.
Віталій Кличко
«У 2024 році завершили реалізацію першого Плану заходів із впровадження безбар’єрності. У 2025-му ухвалили новий — на два наступних роки. Він охоплює 186 конкретних завдань у шести напрямках — фізична, інформаційна, цифрова, економічна, освітня та громадянська безбар’єрність. Це — чіткий алгоритм дій, де зафіксовано, як і в які терміни мають бути досягнуті результати та хто за це відповідає», — сказав Кличко.
Мер Києва наголосив, що документ сформували на основі пропозицій понад 40 структурних підрозділів КМДА та комунальних підприємств. Тобто — від виконавців, які щодня працюють з реальними запитами людей.
Кличко повідомив, що новий План заходів передбачає облаштування понад 600 прибудинкових територій і капремонт понад 400 багатоквартирних будинків. Також планується встановлення 70 звукових світлофорів і більше як 350 модернізованих ліфтів. Передбачено облаштування 285 освітніх закладів — з пандусами та універсальними вбиральнями, 165 шкільних укриттів із повною доступністю. Крім того, планується модернізація громадських просторів і навіть інклюзивних пляжів, яких у столиці буде щонайменше чотири.
Кличко зазначив, що всі нові об’єкти в Києві — розв’язки, вулиці, громадські простори — проєктують з урахуванням принципів доступності.
«Розробляємо пілотні проєкти з адаптації житла для людей з інвалідністю — це і підіймачі, і пандуси, і тактильна навігація, і механізми компенсацій. Освітні заклади впроваджуватимуть інклюзивні практики — відкриватимуть спеціальні класи, інклюзивно-ресурсні центри. Запроваджуватимуть психосоціальну підтримку для освітян. Працюємо над модернізацією бібліотек, розвитком цифрових сервісів із субтитрами, з жестовою мовою», — поінформував мер Києва.
Кличко нагадав, що на першому засіданні Ради обговорювали безбар’єрні маршрути — це пішохідно-транспортні шляхи, які облаштовані так, щоб маломобільні групи, люди з інвалідністю могли безперешкодно дістатися до необхідних закладів.
«За інформацією Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, вже 40% робіт зі створення безбар’єрних маршрутів Києва виконані. І цей процес триває», — повідомив Кличко.
«НА МАПІ ДОСТУПНОСТІ ВЖЕ ПОНАД 2500 ОБ’ЄКТІВ»
Своєю чергою заступниця голови КМДА Марина Хонда поінформувала, що зараз триває опитування про бар’єри у комунікації з міською владою, яке проводить Благодійний фонд «Рокада» у партнерстві з КМДА.
«Участь в опитуванні вже взяли понад 2600 людей різного віку. Мета — виявити, що заважає людям, зокрема маломобільним групам, повноцінно отримувати інформацію та послуги від міста», — розповіла Марина Хонда.
Марина Хонда
Вона закликала жителів Києва, зокрема й ВПО, людей з інвалідністю, батьків дітей та літніх людей долучитися до опитування, яке триватиме до 16 червня. Анкета доступна за посиланням.
«Київ щодня формує політику безбар’єрності та змінює філософію міського простору. Новий план заходів із впровадження безбар’єрності, затверджений Віталієм Кличком, більш детальний і амбітніший за попередній. Це — не декларації, а конкретні дії з чіткими термінами та відповідальними виконавцями», — наголосила Марина Хонда.
Вона також зазначила, що столиця активно розвиває Мапу доступності об’єктів міста у застосунку Київ Цифровий. Цей онлайн-інструмент допомагає жителям столиці орієнтуватися у безбар’єрності міських закладів. Карту доопрацьовують, щоб зробити її максимально інформативною та комфортною для використання.
Детальніше про це розповіла директорка Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Вікторія Іцкович.
«У лютому 2025 року Мапа доступності містила інформацію про 1258 об’єктів з відображенням рівня їх безбар’єрності та адаптованості для потреб людей з інвалідністю, а також інших маломобільних груп населення. Зараз на мапу нанесені вже понад 2500 об’єктів, і ця робота активно триває. Наразі ми збираємо та каталогізуємо їхні фото. Також плануємо створити безбар’єрні маршрути з урахуванням потреб людини, щоб у користувачів була можливість прокладати їх від найближчої зупинки до об’єкта їхнього інтересу», — розповіла Вікторія Іцкович.
Вікторія Іцкович
Вона нагадала, що надати зворотний зв’язок щодо наповнення та функціоналу Мапи доступності можна через Контактний центр міста Києва: телефон 15-51, сайт або мобільний застосунок 15-51.
Своєю чергою Уповноважена Київради з прав осіб з інвалідністю Леся Петрівська поінформувала, що Міський комітет доступності, який вона очолює, провів у 2024-2025 роках чотири глобальні моніторинги щодо встановлення пандусів у під’їздах багатоквартирних житлових будинків, інклюзивності деяких паліативних відділень клінічних лікарень, укриттів і вулично-дорожної мережі. Однак таку фахову, реальну оцінку, за її словами, можуть здійснити лише два члени комітету доступності.
Леся Петрівська
А Марина Хонда звернула увагу, що у постанові Кабміну про Порядок проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю немає чіткої процедури для Києва.
Тож вона запропонувала доручити головам РДА розробити та подати до кінця червня до Ради безбар’єрності конкретний план моніторингу. А також додати до нього перелік об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, які підлягають оцінці доступності у 2025 році та визначити відповідальних осіб за проведення моніторингу. Для останніх Рада організує відповідне навчання. Цю пропозицію Рада безбар’єрності підтримала одноголосно.
Олександр Галух, Борис Корпусенко (фото)