У 2025 році в Україні запрацювала нова система оцінювання повсякденного функціонування особи. Замість паперових справ і неоднозначних процедур – прозорий підхід. Це сучасна модель, що дозволяє визначати потребу у статусі інвалідності на основі реального впливу хвороби або травми на повсякденне життя людини.
Станом на 4 червня до системи вже заведено понад 254 тисячі справ:
- 46 289 справ — це оцифровані матеріали, передані від МСЕК,
- 208 450 — нові електронні направлення, сформовані лікуючими лікарями.
Уже розглянуто більш як 220 тисяч справ (222 258). У 162 285 випадках експертні команди ухвалили рішення про встановлення статусу інвалідності. У 42 455 випадків рішення про статус інвалідності не приймалося, оскільки звернення стосувалося інших питань — наприклад, оновлення індивідуальної програми реабілітації або встановлення ступеня втрати професійної працездатності чи інших підстав, що не передбачають встановлення інвалідності.
Як працює система сьогодні
Організація:
- 1422 експертних команд працюють у закладах охорони здоров’я.
- До їх складу входять 6896 фахівців.
- 69 974 лікуючих лікарі вже активно користуються електронною системою.
- Підтримку процесу забезпечують 893 адміністраторів закладів охорони здоров’я.
Форми проведення оцінювання: очно, заочно, дистанційно або з виїздом
У новій системі рішення ухвалюються з урахуванням того, як хвороба або травма впливає на повсякденне життя людини — її здатність пересуватись, спілкуватись, навчатися, працювати чи доглядати за собою. Формат проведення визначається індивідуально — залежно від того, як людина може пересуватись, які документи вже є, і чи потрібен безпосередній огляд.
На сьогодні найпоширенішими залишаються очні розгляди у закладах охорони здоров’я. Водночас система забезпечує гнучкість — у складніших випадках використовуються альтернативні форми.
- Очне оцінювання в медичному закладі – 173 162 справи
- Заочне оцінювання (на підставі наявних документів) – 11 016 справ
- Дистанційне оцінювання із застосуванням телемедицини – 2 235 справ
- З виїздом до людини — за місцем проживання або лікування – 908 справ
Ці форми особливо важливі для людей з важкими порушеннями рухливості, які не можуть самостійно прибути до закладу.
З якими питаннями найчастіше звертаються люди
Система оцінювання охоплює різні життєві ситуації — від первинного встановлення інвалідності до оновлення індивідуальної програми реабілітації.
Найпоширеніші цілі направлення:
- Встановлення інвалідності — 110 091
- Планове повторне оцінювання (у зв’язку із закінченням строку інвалідності) — 115 379 684
- Оцінювання у разі змін у стані здоров’я — 7 562
- Призначення допоміжних засобів реабілітації або медичних виробів — 3 568
- Визначення ступеня втрати професійної працездатності — 2 699
Найпоширеніші класи діагнозів
У межах оцінювання повсякденного функціонування найчастіше зустрічаються стани, пов’язані з хронічними захворюваннями, онкологією, травмами та психічними розладами.
Найчастіші діагностичні групи (за МКХ-10):
- Хвороби системи кровообігу — 10 381
- Новоутворення — 8 970
- Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини — 9 574
- Хвороби нервової системи — 6 638
- Травми, отруєння та інші наслідки дії зовнішніх причин — 5 401
- Ендокринні захворювання, розлади харчування та обміну речовин — 2 647
- Хвороби ока та придаткового апарата — 2169
- Розлади психіки та поведінки — 2 203
Хто звертається до нової системи оцінювання
Система працює для всіх, хто потребує підтримки — незалежно від віку, зайнятості чи статі. Люди звертаються в різних життєвих обставинах — після травм, з хронічними захворюваннями, у періоди погіршення здоров’я або для отримання реабілітаційних засобів.
Серед людей, чиї справи вже розглянуто:
- Пенсіонери — 48 170
- Працюючі — 88 366
- Безробітні — 133 551
Частка чоловіків у системі наразі вища, що частково пов’язано з наслідками бойових дій, травмами та хронічними станами, які виникають у результаті участі в захисті України.
Що кажуть люди, які вже пройшли оцінювання
Люди, які пройшли оцінювання у новій системі, відзначають чіткість, повагу. Для багатьох важливо, що процес організований, а рішення ухвалюються фахово та спокійно.
«Мене запитували про самопочуття, характер обмежень, провели огляд моєї рухливості. Усе — по суті. Лікарі були уважні та спокійні. Страху не було», — Леся Іванівна Гінда, пацієнтка КНП «1-ше ТМО м. Львова», проходила повторне оцінювання у зв’язку з хронічним захворюванням хребта.
«Я була приємно здивована — після стількох років проходження комісій це зовсім інше відчуття. Без черг, без тиску, все дуже по-людськи» , — Ірина Володимирівна Кабанова, пацієнтка КНП «Київська міська клінічна лікарня №8», звернулась із ускладненнями, повʼязаними з цукровим діабетом.
«Процедура була зрозумілою. Спочатку — розмова з лікарем, потім анкета. Якщо щось було незрозуміло, лікар пояснював спокійно й на прикладах. Найбільше мені сподобалось, що мене слухали — не перебивали, не квапили», — Андрій, пацієнт КНП «Кіровоградська обласна лікарня», після поранення та ускладнення у вигляді остеомієліту.
Що далі
У 2025 році триває впровадження нової системи оцінювання повсякденного функціонування. Попри перші результати, є ще виклики і попереду багато кроків, спрямованих на удосконалення процесу та підвищення його якості для людей.
Також Міністерство охорони здоров’я спільно з партнерами працює над покращенням функціоналу електронної системи. Окремий напрям — завершення процесу затвердження клінічної настанови, яка стане методичною основою для визначення ступеня порушення функціонування. Настанова формується з урахуванням міжнародного досвіду.
Упродовж року триватимуть постійні навчання фахівців.
Дані щодо роботи системи регулярно оновлюються та доступні для перегляду на аналітичному дашборді МОЗ за посиланням: https://moz.gov.ua/uk/ekopfo