Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді ухвалити закон, який ліквідує застарілу та скомпрометовану систему медико-соціальної експертизи та створить цифровізовану систему оцінювання повсякденного функціонування людини на базі найпотужніших лікарень спроможної мережі медзакладів.
Уряд схвалив законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», який дозволить виконати рішення РНБО. Документ розробили у Міністерстві охорони здоров’я спільно з пацієнтськими організаціями та експертами.
“Ми повністю поділяємо невдоволення застарілою, недружньою до людей і великою мірою корумпованою системою МСЕК. Настав час замінити її новою, що буде базуватися на інших принципах. Людина, яка живе з порушеннями функціональності, повинна отримати від держави підтримку, що дозволить їй нормально жити, працювати і бути повністю інтегрованою в життя суспільства. Це має робитися у зручний для людини і прозорий спосіб. Закріплена у проєкті закону реформа МСЕК — перший і ключовий етап втілення цього бачення.”
Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України.
Замість поняття “медико-соціальна експертиза” законопроєкт вводить термін “оцінювання повсякденного функціонування особи.” У центрі нового процесу стоятиме не папірець, а реальна допомога, потрібна кожній конкретній людині, аби повноцінно жити і працювати.
Згідно із законопроєктом з 1 січня 2025 року замість МСЕКів запрацюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування людини, які складатимуться з практикуючих лікарів. Ці команди працюватимуть у багатопрофільних потужних медичних закладах, де вже працюють мультидисциплінарні реабілітаційні команди. Ці лікарні оснащені усім необхідним для оцінювання та додаткового обстеження і мають у штаті достатню кількість профільних фахівців, з яких можна буде формувати команди, виходячи з потреб кожного окремого пацієнта. За потреби команда може провести оцінювання не лише очно в закладі, а й заочно, дистанційно чи з виїздом до пацієнта.
Нова система буде цифровізованою. Лікуючий лікар зможе скерувати в електронному вигляді справу для оцінювання, а результати оцінювання автоматично потраплятимуть в Єдину інформаційну систему соціальної сфери для подальших кроків з реабілітації, оцінювання працездатності та, в разі потреби, призначення державних виплат. Людині не доведеться ходити з кабінету до кабінету і сидіти в чергах, носячи стоси паперових довідок.
Цифровізація також запобігатиме корупції та іншим зловживанням. Наприклад, лікарі до моменту оцінювання не знатимуть імені пацієнта, а пацієнт — імен лікарів, які оцінюватимуть його функціональність. Це виключить можливість попередніх корупційних домовленостей, зокрема й таких, про які останнім часом стало відомо.
Законопроєкт передбачає ще цілу низку потрібних змін, зокрема:
- Не буде необхідності в лікарсько-консультативних комісіях (ЛКК). Направляти на оцінювання зможуть лікуючі лікарі, а військовослужбовців — лікарі ВЛК на підставі чітких критеріїв за допомогою електронної системи.
- До процесу оцінювання людина зможе залучити свого повноважного представника, наприклад, лікаря, який зможе пояснити справу пацієнта.
- Визначено, які лікарі мають право проводити оцінювання, а які — ні.
- Передбачено механізми оскарження рішень команд.
Фінансуватиметься нова система оцінювання через НСЗУ.
Законопроєкт, розроблений МОЗ, закладає основи оцінювання повсякденного функціонування. Подальший шлях пацієнта після проведення медичного оцінювання відбуватиметься відповідно до змін, що будуть впроваджені в соціальній, освітній сферах, сфері зайнятості та передбачатимуть механізми отримання необхідних послуг.
Такі зміни реалізують спільне бачення: відхід від ярликів, заснованих на діагнозах, і перехід до інклюзивності та допомоги від держави індивідуально кожній людині, відповідно до її потреб, до дієвих рішень, які допоможуть кожній людині жити повноцінне життя з гідністю.