Людей із обмеженою працездатністю насамперед реабілітовуватимуть та перенавчатимуть, аби вони могли повернутись на роботу, інформує «ZN.UA».
Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді законопроєкти для посилення підтримки осіб із обмеженою працездатністю №12210 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку з формуванням комплексної та справедливої соціальної підтримки (виплат та послуг) для осіб, в яких обмежена працездатність, зокрема осіб з інвалідністю» та №12209 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо формування комплексної та справедливої соціальної підтримки (виплат та послуг) для осіб, в яких обмежена працездатність, зокрема осіб з інвалідністю».
На разі на сайті парламенту ще не опубліковані тексти законодавчих пропозицій, однак представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук оприлюднив основні тези із законів.
Законопроєкти спрямовані на модернізацію системи соціального страхування та забезпечення ефективної підтримки осіб, які частково або повністю втратили працездатність. Також в них прописані правові засади для створення умов, за яких людина, яка отримала травмування чи професійне захворювання, може повернути собі працездатність і фінансову незалежність, а у випадку, якщо це неможливо отримати достатню і гідну підтримку.
Так, до Цивільного кодексу пропонують внести зміни:
- запровадити статус «працездатності» особи, при цьому залишивши статус «інвалідності» без змін;
- оцінка працездатності передбачатиме оцінювання впливу наявних функціональних обмежень особи на її здатність до трудової діяльності та буде частиною реабілітаційного відновлювального процесу, який буде завершальним етапом після отримання людиною усього комплексу реабілітації;
- передбачити, що відновлення здоров’я людини здійснюватиметься за принципом індивідуального підходу і надання необхідних саме цій особі реабілітації та соціальної підтримки. Таким чином навіть без статусу інвалідності реабілітаційний процес включатиме надання людині допоміжних засобів реабілітації, соціальних послуг, необхідних безкоштовних ліків і перенавчання за потреби;
- закріпити, що статус «стійке повне обмеження працездатності» передбачатиме автоматичне нарахування людині щомісячної страхової виплати, а при статусі «стійке часткове обмеження працездатності» людина отримуватиме допомогу у поверненні до попередньої роботи, пошуку нової роботи, навчанні чи перенавчанні та щомісячну виплату за умови сприяння своєму працевлаштуванню;
- впровадити новий механізм оцінки працездатності, що базується на міжнародних стандартах. Оцінку надаватимуть дистанційно й анонімно, на основі інформації, що не міститиме імені та прізвища людини. Заява на оцінку працездатності подаватиметься після реабілітації в електронному або паперовому форматі на основі реабілітаційного направлення. Статус працездатності визначатиме незалежний експерт;
- збільшення виплати для осіб, які потребують підтримки під час реабілітації.
- передбачити, що страхова виплата може виплачуватися особі терміном до одного року, на випадок, якщо процес реабілітації є складним і тривалим;
- визначити, що особам, які отримали стійке обмеження працездатності, буде здійснюватися страхова виплата у зв’язку зі стійким обмеженням працездатності. Розмір страхової виплати може коригуватися у разі, якщо у застрахованої особи є інші джерела доходу;
- одноразова страхова виплата у зв’язку із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням буде здійснюватися незалежно від впливу нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на працездатність потерпілого;
- шкода, завдана людині каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодовується роботодавцем з урахуванням здійснених страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, на отримання яких така фізична особа має право;
- для визначення розміру відшкодування у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання застосовуватиметься середньомісячний заробіток (дохід), що обчислюється в порядку, визначеному КМУ;
- особам, які втратили годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, шкода також відшкодовується роботодавцем в частині, що не покрита страховими виплатами за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, на отримання яких такі особи мають право.
При цьому в обох законопроєктах наголошується, що запропоновані зміни будуть застосовуватись лише для нових страхових випадків, які будуть відбуватись після вступу даного законопроекту в дію.
«Ті особи, які отримують страхові виплати та інше забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням відповідно до чинного на сьогодні законодавства, будуть і надалі отримувати такі виплати», – зазначив Мельничук.
Ірина Знась