Щорічна разова грошова виплата особам з інвалідністю внаслідок війни має допоміжний та стимулюючий характер і не є основним джерелом для існування громадян. Оскільки ця виплата встановлена законом і конкретно не визначена в Конституції України як складова права на соціальний захист, в умовах воєнного стану Верховна Рада має право змінювати порядок та розмір такої виплати шляхом зменшення, а також делегувати повноваження щодо визначення її розміру Кабінету Міністрів в межах бюджетних призначень, інформує «Судово-юридична газета».
На це вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2025 року по справі №440/14216/23.
Обставини справи
Позивач, особа з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, оскаржив дії пенсійного органу, який у 2023 році виплатив йому щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в розмірі 2900 грн відповідно до постанови КМУ від 21 липня 2023 року № 754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань», тоді як, на думку позивача, він мав право на допомогу в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком – 16 744 грн згідно зі статті 13 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Закон № 3551-ХІІ).
КАС ВС задовольнив позов, вказавши, що Закон від 20 березня 2023 року № 2983-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» (далі – Закон № 2983-IX), яким зменшено розмір допомоги й передано повноваження щодо її визначення КМУ, не відповідає Конституції України та призвів до звуження існуючих соціальних прав, що суперечить статті 22 Конституції України.
Правовий висновок ВП ВС
Велика Палата ВС, розглянувши апеляційну скаргу, зазначила, що передбачена ч. 5 статті 13 Закону №3551-ХІІ щорічна разова грошова виплата особам з інвалідністю внаслідок війни є додатковою державною допомогою, має допоміжний та стимулюючий характер і надається з метою забезпечення створення належних умов для життєзабезпечення ветеранів війни, захисту їхніх інтересів відповідно до соціальної політики держави в цій сфері.
Виплата цієї державної допомоги встановлена законом та не належить до складових конституційного права громадян на соціальний захист, визначених у статті 46 Конституції України, які не можуть бути скасовані законом, а тому Верховна Рада як єдиний законодавчий орган влади в Україні, з огляду на наявні фінансово-економічні можливості, шляхом ухвалення законів може змінити умови та порядок виплати такої соціальної пільги за умови дотримання конституційних норм та принципів.
Ухваливши закон, ВРУ делегувала КМУ право встановлювати порядок і визначати розмір разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, яка здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України що узгоджується з повноваженнями уряду України, визначеними Конституцією України. Крім того, в умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що може вплинути на збалансованість державного бюджету.
За таких обставин зменшення розміру одноразової грошової виплати, передбаченої частиною 5 статті 13 Закону № 3551-ХІІ, викликане об’єктивними причинами, а саме: прагненням збалансувати державний бюджет з метою належного фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України.
Так, здійснивши позивачу грошову виплату в розмірі 2 900 грн, ГУ ПФУ застосувало правила ч. 5 статті 13 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону №2983-ІХ, яка є чинною як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час вирішення справи, неконституційною не визнавалася, що підтверджує те, що ГУ ПФУ діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених законом.
За результатами розгляду справи Велика Палата ВС дійшла висновку, що оскільки чинне законодавство України не передбачає виплату позивачу разової грошової допомоги до Дня Незалежності України в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, рішення КАС ВС підлягає скасуванню.
Наталя Мамченко