Бородянка одне з міст Київської області, яке постраждало від великої кількості воєнних злочинів Російської Федерації
Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) зафіксувало інформацію про те, що брак доступу до медичної допомоги призвів до трагічної смерті 12 підопічних інтернатного закладу для осіб з інтелектуальними та психосоціальними формами інвалідності та людей похилого віку в Бородянці.
Про це йдеться в доповіді моніторингової місії ООН за лютий–травень поточного року.
Це сталося, коли цей район перебував під контролем окупаційних збройних сил Російської Федерації на початку березня 2022 року.
В ООН констатують, що люди з інвалідністю, які перебували в інтернатних закладах, і працівники таких установ, які поїхали в безпечніші місця, відчувають нестачу спеціально обладнаних приміщень і допоміжних пристроїв у громадах, що їх приймають.
Також погіршилося становище дорослих і дітей з інвалідністю, які проживають як у громадах, так і в інтернатних закладах.
УВКПЛ відзначає, що люди з інвалідністю часто не мають доступу до бомбосховищ та евакуаційних поїздів і змушені покладатися на допомогу членів своєї сім’ї та інших людей.
Деякі люди похилого віку з руховими розладами повідомили УВКПЛ, що їм доводилося чекати багато годин до посадки в евакуаційні поїзди через переповненість і брак фізичних засобів для посадки.
Крім того, УВКПЛ стурбоване тим, що бойові дії та переміщення вплинули на широке коло прав осіб з інвалідністю, зокрема з правом на здоров’я та свободу пересування. Під час евакуації внутрішніх переселенців з інвалідністю довелося залишити допоміжні пристрої, як-от інвалідні візки, скутери та ходунки.
Деякі співрозмовники говорили, що на новому місці проживання вони не мали доступу до необхідних ліків.
Бойові дії негативно вплинули на фізичний та емоційний стан дітей з інвалідністю, особливо в сільській місцевості, та на їхній доступ до послуг із підтримки та реабілітації. Тоді як багато дітей з інвалідністю, які проживають в інтернатних закладах, були евакуйовані урядом, сім’ї з дітьми з інвалідністю натрапили на труднощі під час переміщення з територій, постраждалих від конфлікту, без жодної підтримки з боку державних служб і без доступних допоміжних засобів, як-от інвалідні візки та милиці.
Діти з порушеннями зору, слуху, розвитку чи інтелекту наражалися на ще більший ризик небезпеки під час збройних нападів, оскільки могли не знати або не розуміти, що відбувалося.
УВКПЛ також стурбоване пошкодженнями інтернатних закладів у Харківській, Миколаївській і Сумській областях внаслідок, як повідомляється, обстрілів та бомбардувань збройними силами Російської Федерації.
Окрім пошкоджень, складною залишається гуманітарна ситуація в інтернатних закладах, розташованих на території, яка контролюється окупаційними військовими або пов’язаними з ними озброєними групами. Багато установ не мали доступу до достатньої кількості харчових продуктів, медикаментів і гігієнічних засобів для підопічних і персоналу в Київській, Харківській, Донецькій, Луганській, Сумській, Херсонській і Миколаївській областях.
Зокрема, під час інтерв’ю УВКПЛ помітило, що багато людей похилого віку залишалися на територіях, постраждалих від конфлікту, оскільки не могли або не хотіли залишити свої будинки. Це робило їх уразливими до ризиків, травм або смерті, особливо з огляду на брак доступу до достатнього харчування та основних послуг, наприклад, опалення, електроенергії, водопостачання, охорони здоров’я, зокрема до ліків, особливо в населених пунктах, зруйнованих внаслідок бойових дій, як це було у Маріуполі, Харківській та Київській областях, де служби невідкладної медичної та швидкої допомоги припинили роботу.
Деякі послуги відновилися в Київській, Сумській і Харківській областях. УВКПЛ зафіксувало численні випадки смерті людей похилого віку через важку гуманітарну ситуацію в районах, що постраждали від бойових дій.
Також в ООН стурбовані істотним браком належної підтримки людей похилого віку під час евакуації та допомоги їм із доступом до бомбосховищ.
У бомбосховищах бракує належних умов для розміщення людей похилого віку, особливо тих, хто має обмежену рухливість і хронічні захворювання. Здебільшого людям похилого віку доводилося покладатися на своїх родичів, сусідів і волонтерів, які допомагали їм знайти їжу або переїхати в безпечні місця.
Люди похилого віку в центрах прийому ВПО не мали належних умов для задоволення своїх складних медичних потреб, оскільки більшість центрів розміщення були створені для задоволення найнагальніших і тимчасових потреб осіб, які залишали райони бойових дій.
У цій доповіді УВКПЛ повідомляє, що зі 108 заяв про сексуальне насильство, пов’язане з війною в Україні, наразі перевірило та підтвердило 23 випадки.