Фото: veteran.com.ua
Поранені військовослужбовці мають право на одну із ключових виплат – одноразову грошову допомогу, повідомляє «Судово-юридична газета».
Така можливість встановлена Постановою Кабміну від 25 грудня 2013 р. № 975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві”.
Призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям здійснюються Міноборони.
Сума одноразової грошової допомоги розраховується індивідуально, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня того року, коли було вперше встановлено інвалідність або ступінь втрати працездатності і може відрізнятися в залежності від ряду факторів:
- категорії військовослужбовця: контрактник, мобілізований чи строковик,
- наявності групи інвалідності,
- причинно-наслідкового зв’язку поранення (травми, контузії, каліцтва) або захворювання, пов’язаного із захистом Батьківщини (виконанням посадових обовʼязків), військовою службою.
Під прожитковим мінімумом мається на увазі сума, зазначена у законі для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність. З 1 січня 2026 року – це 3328 грн.
У разі встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від групи інвалідності та її причинного зв’язку:
1) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), чи особі, після її звільнення з військової служби, у розмірі:
400-кратного прожиткового мінімуму (або 1 331 200 грн) – у разі встановлення інвалідності I групи;
300-кратного прожиткового мінімуму (або 998 400 грн.) – у разі встановлення інвалідності II групи;
250-кратного прожиткового мінімуму (або 832 000 грн.) – у разі встановлення інвалідності III групи.
2) Для військових (крім строковиків), якщо інвалідність настала в період служби або не пізніше 3 місяців після звільнення, чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі:
120-кратного прожиткового мінімуму (або 399 360 грн) – у разі встановлення інвалідності I групи;
90-кратного прожиткового мінімуму (або 299 520 грн) – у разі встановлення інвалідності II групи;
70-кратного прожиткового мінімуму (або 232 960 грн) – у разі встановлення інвалідності III групи;
Такі ж саме суми передбачені для строковиків, резервістів та військовозобов’язаних на зборах.
Якщо військовий отримав поранення, але МСЕК (або експертна команда з оцінювання функціонування) не призначила групу інвалідності, а лише визначила відсоток втрати працездатності, виплати розраховуються інакше, а саме у розмірі, що визначається у відсотках прожиткового мінімуму:
70-кратного прожиткового мінімуму (або 232 960 грн) – військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через один рік після звільнення її з військової служби;
50-кратного прожиткового мінімуму (або 166 400 грн.) – військовослужбовцю строкової військової служби, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов’язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через один рік після звільнення її із строкової військової служби;
50-кратного прожиткового мінімуму (або 166 400 грн.) – військовозобов’язаному або резервісту, призваному на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через один рік після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов’язків служби у військовому резерві.
Якщо військовослужбовцю, військовозобов’язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв’язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, військовослужбовець отримає різницю між новою та старою сумою (з урахуванням актуального прожиткового мінімуму).
У разі встановлення більшого ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках чи зміни його причинного зв’язку, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі — різниця також доплачується.
Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення з військової служби, здійснюється без урахування раніше виплачених сум допомоги у зв’язку з частковою втратою працездатності чи встановленням інвалідності.
Розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час перебування у полоні (крім військовослужбовців, які добровільно здалися у полон) у період воєнного стану, становить 15 млн. гривень.
Військовослужбовець має право скласти в письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок своєї загибелі (смерті) про виплату одноразової грошової допомоги особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках.
Справжність підпису військовослужбовця на особистому розпорядженні засвідчує командир військової частини або нотаріус.
Оригінал особистого розпорядження зберігається у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації місця проживання або за місцем призову (прийняття) на військову службу такої особи, якщо такий призов (прийняття) на військову службу здійснювався (здійснювалося) не за місцем реєстрації місця проживання військовозобов’язаного або резервіста.
Військовослужбовець має право у будь-який час скасувати особисте розпорядження або скласти нове.
Кожне нове особисте розпорядження скасовує дійсність попереднього.
Заборонено розголошувати зміст особистого розпорядження до встановлення факту загибелі (смерті) особи, яка його склала.
Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.
Повнолітні діти, вдова (вдівець) та батьки вважаються непрацездатними, якщо вони на день загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста мали (набули) право на призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Якщо особа є військовослужбовцем, заяву про необхідність одноразової грошової
допомоги можна подати самостійно або через уповноважену особу у військовій частині.
Якщо заявник звільнений з військової служби, можна подати документи через ТЦК та СП або самостійно.
Тарас Лученко