Як ми захистили трудові права особи з інвалідністю і притягли порушника до відповідальності

До Запорізького місцевого центру з надання БВПД звернулась жінка – особа з інвалідністю у зв’язку з тим, що під час звільнення з нею не розрахувалися за відпрацьований час. За результатами аналізу фактичних і правових підстав щодо вирішення питання та з урахуванням практики застосування відповідних норм права, головними спеціалістом центру Артуром Александровим в інтересах клієнтки складено позовну заяву до суду – заявлені вимоги про стягнення з підприємства на користь робітника суми у розмірі 19788,00 грн. (заборгованість по заробітній платі), та суми у розмірі 4 607,29 грн. (компенсація за невикористану відпустку).

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу (ч. 1 ст. 47 КЗпП України).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Слід зауважити, що відповідно до ст.84 ЦПК України разом з позовною заяву до суду подано клопотання про витребування доказів, а саме – про надання довідки про нараховані суми належні Позивачці при звільненні.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ЦПК України).

Ухвала суду про витребування доказів неодноразово направлялася Відповідачу, але не виконувалася ним. Це призводило до зволікання розгляду справи та порушення прав Позивача.

У зв’язку із невиконанням Відповідачем процесуальних обов’язків, ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, суд стягнув з Відповідача в дохід державного бюджету штраф у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн.).

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин (п. 3 ч. 1 ст. 148 ЦПК).

У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, – також залишити позовну заяву без розгляду (ч. 10 ст. 84 ЦПК).

Згодом судом постановлено заочне рішення, в якому, крім посилання на положення ст. 116 КЗпП України зокрема зазначено, що Відповідач (підприємство) ухиляється від подання доказів, незважаючи на застосування заходів процесуального примусу, а також про те, що Позивачка надала докази того, що вона дійсно працювала на підприємстві, зверталася до нього з вимогою виплати заробітну плату.

З урахуванням положень ч. 10 ст. 84 ЦПК, суд вважав за можливе визнати наявність у Відповідача перед Позивачем зобов’язань і задовільнив її вимоги, стягнувши з Відповідача (підприємства) на користь Позивачки заборгованість із заробітної плати в сумі 19788,00 грн. та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 4607,29 грн., а також судовий збір у розмірі 768,40 грн. (на користь держави), та допустив до негайного виконання рішення в частині виплати заробітної плати.

Наведений процесуальний шлях та його наслідки вказують на таке застосування положень цивільного процесу, яке свідчить про належне виконання позивачем процесуальних обов’язків щодо витребування важкодоступних, але необхідних доказів, на реалізацію дієвих прав суду відносно витребування таких доказів, примусу порушника у разі його ухилення з понесенням фінансових втрат, а також до визнання судом обставин, якими обґрунтовано вимоги, без отримання заявленого доказу.

Права особи захищені та відновлені, дякуючи працівникам системи безоплатної правової допомоги – Запорізького місцевого центру з надання БВПД

Бережіть себе і Україну!

Безоплатна правова допомога