Як змусити владу і бізнес встановити пандус. 5 кроків

Матеріал КНК Медіа Як наша читачка добилася встановлення пандусу за кошт міста, зацікавив багато людей з інвалідністю, які надіслали до редакції багато запитань щодо того, як вирішити аналогічне питання і у їх будинках. Ми вирішили розповісти про 5 кроків, які треба зробити, аби змусити владу і бізнес встановити пандус у будинку, де мешкає людина з інвалідністю.

Після зазначеної публікації до мене почали звертатися мешканці сусідніх будинків, аби дізнатися, як же я цього добилася. Вони буквально ловили мене на вулиці, на вході до парадного, без попередження приходили до моєї квартири. Бідкалися, що їхні родичі з інвалідністю потребують пандусу, оскільки після інсульту чи ампутації ніг перестали виходити на вулицю, але ніхто не знає, як цьому зарадити.

Я вкотре бачила правову немічність українців. Подібні ситуації викривають, що люди не знають, як обстоювати свої права, ба навіть самих цих прав. Так, у черзі до сімейного лікаря літня жінка обурювалася, що терапевтів перейменували, а права обирати такого лікаря не дали. Почувши це, я роз’яснила, що насправді дане право є, потрібно лише написати заяву про те, у якого саме лікаря пацієнт хоче обслуговуватися.

Інший приклад. Мешканці багатоквартирних будинків, які пересуваються на візках чи з паличками (милицями тощо), не знають, що згідно із ст. 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (надалі — Закон про основи соцзахисту) їхні жилі будівлі повинні бути обладнані спеціальними засобами та пристосуваннями. При цьому, по-перше, це може бути не лише пандус. Адже часто прибудинкова територія, забудована ще за радянських часів, не дозволяє встановити подібну конструкцію під належним кутом. І саме тому керуючі компанії та чиновники в усній формі відмовляють родичам людей з інвалідністю у такій «розкоші». Однак вони замовчують можливість встановити на сходах електричний підйомник, типу таких, які ми бачимо на станціях столичного метро або в Національному палаці мистецтв «Україна». Чому?

Тому, що, по-друге, таке обладнання повинен здійснювати власник або балансоутримувач будинку своїм коштом. Тобто, якщо будинок перебуває у власності міста, то пандус чи інше пристосування встановлюється за рахунок місцевого бюджету розвитку, який передбачено ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Коли ж управління будинком здійснює об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) або житлово-будівельний кооператив (ЖБК), то обладнання сходів відповідними засобами відбувається за рахунок коштів даних організацій. Цей випадок є складнішим, оскільки тягне за собою збільшення щомісячних внесків власників квартир. У такому разі голови ОСББ і ЖБК повинні роз’яснити мешканцям щодо всіх благ, які вони отримають, оплативши необхідну конструкцію. Адже нею зможуть користуватися не лише люди на інвалідних візках, а й батьки з дитячими візочками та люди похилого віку, яким важко пересуватися.

А тим часом чиновники, і навіть лікарі користуються необізнаністю населення. Наприклад, нещодавно я проходила обстеження для отримання направлення до медкомісії, про яку йтиметься далі. Необхідні аналізи та ренгенографію мені робили не в поліклініці за місцем проживання, а в лікарні. Коли ж готові документи були здані для направлення на комісію, мені зателефонували з поліклініки та пригрозили, що наступного разу мене змусять проходити ці процедури у них. Персонал поліклініки не розраховував на здатність пацієнта з інвалідністю дати грамотний опір. Я заперечила працівниці, що маю право вибору медичного закладу для надання допомоги, і на цьому наша розмова завершилася.

Все це спонукало мене розробити покрокову інструкцію щодо безкоштовного обладнання будинку, де живе людина (дитина) з інвалідністю, спеціальним засобом чи пристосуванням. Як показала практика, для цього потрібно зробити 5 основних кроків.

Крок 1. Отримати направлення: для повнолітньої людини з інвалідністю — на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) за місцем її проживання, а для дитини до 18 років — на лікувально-консультативну комісію (ЛКК) при поліклініці. Саме ці комісії розробляють індивідуальну програму реабілітації (ІПР) згідно з п. 4 відповідного Положення, затвердженого Кабміном. У ній за ст. 30 Закону про основи соцзахисту, яку я згадувала раніше, і повинна бути записана потреба в пандусі чи в іншому спеціальному пристрої. Метою створення ІПР необхідно визначити «надання рекомендацій щодо житлово-побутових умов». Таке направлення дає сімейний лікар після проходження дорослим або дитиною лікарів-спеціалістів.

Крок 2. За результатами огляду МСЕК або ЛКК оформити ІПР. Відповідно до п.п. 5 і 8 Положення вона створюється протягом місяця від дня звернення до МСЕК за участі людини з інвалідністю або законного представник дитини з інвалідністю (хтось із батьків або опікунів). Це означає, що така людина вправі казати членам комісії, що саме їй потрібно: пандус, ліфт, інвалідний візок, путівку до санаторію та навіть просторий санвузол.

Крок 3. У пункті 7 «Соціальна та побутова реабілітація» ІПР обов’язково зазначити пандус або інше пристосування, якщо прибудинкова територія не дозволяє встановити пандус з потрібним кутом ухилу. У пп. 2.7.7 Порядку складання форм ІПР, затвердженого Наказом МОЗ України від 8 жовтня 2007 року, потреба в таких засобах і пристосуваннях визначається комісіями після обстеження соціально-побутових умов проживання дорослої людини або дитини з інвалідністю за участю працівників соціальних служб.

Якщо комісія не погоджується записати такі засоби реабілітації до ІПР, дорослий з інвалідністю або законний представник дитини має право не підписувати ІПР і оскаржити цю відмову до вищестоящої комісії.

Крок 4. Якщо ж ІПР оформити вдалося, необхідно написати заяву про встановлення пандусу (іншого пристосування) до:

• депутата Київради, обраного від округу, де мешкає людина (дитина) з інвалідністю, — якщо будинок перебуває у власності міста. Такі будинки обслуговуються конторами, типу «ЖЕК»;
• голови ОСББ або ЖБК, — якщо будинок керується цими організаціями.

Заяви можна оформити за такими зразками.

Зразок 1

Зразок 2

Крок 5. Якщо протягом року після звернення із заявою пандус (інше пристосування) встановлено не буде, людина з інвалідністю (законний представник дитини з інвалідністю) має право:

• вимагати надання іншого житла в будинку, де є пандус;
• грошової компенсації вартості пандусу та робіт з його встановлення;
• звертатися до поліції із заявою про незаконне позбавлення волі особи, оскільки відсутність пандусу (іншого пристосування) позбавляє людину (дитину) з інвалідністю можливості вільно виходити з дому;
• кожні два роки оформлювати ІПР з пандусом (іншим пристосуванням) і подавати аналогічні заяви, в яких зазначати, що попередні заяви так і не було задоволено.

При цьому заміну житла та грошову компенсацію можна вимагати як через суд, так і без нього.

Скажу відверто: описана процедура займає певний час і чимало зусиль. Але, якщо ви не поступитеся та доб’єтеся свого, то чиновники перестануть бачити у людині з інвалідністю беззахисну і недалеку істоту. Натомість перед ними постане обізнаний та наполегливий громадянин, здатний змусити закон працювати.

Наталія Мороцька

KNK.media