Як звільнитись з військової служби через інвалідність дитини: юрист назвав важливі нюанси

Законом України передбачено, що військовослужбовці, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, можуть бути звільнені з військової служби.

РБК-Україна разом із адвокатом з кримінального, військового та сімейного права Вікторією Кузьменко розбиралося в нюансах звільнення із військової служби у зв’язку з інвалідністю дитини.

Юридичні підстави для звільнення

Абзац 7 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону “Про військовий обов’язок і військову службу” визначає, що військовослужбовці мають право на звільнення у випадку виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років за відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати.

Законодавство України, зокрема Сімейний кодекс, визначає, що батьки мають рівні обов’язки та права щодо виховання дітей, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі. Баба, дід, прабаба та прадід також мають право брати участь у вихованні своїх внуків і правнуків (ч. 1 ст. 257 Сімейного кодексу України).

Вікторія Кузьменко зазначає, що водночас у законодавстві відсутнє чітке визначення поняття “відсутності інших осіб, які зобов’язані виховувати дитину”. Це дає можливість військовим частинам трактувати норми закону на свою користь, відмовляючи у звільненні військовослужбовців.

Коли підстави для звільнення можуть знівелювати

Через відсутність чіткого визначення, підстава для звільнення з військової служби може бути “знівельована”. У випадках, коли немає інших осіб, які зобов’язані виховувати дитину, підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби стає самостійне виховання дитини віком до 18 років.

“Отримати відстрочку від військової служби може будь-хто з військовозобов’язаних батьків неповнолітніх дітей-інвалідів та дітей з тяжкими захворюваннями (перелік захворювань встановлено МОЗ) – без вимоги “за відсутність інших осіб, які зобов’язані її виховувати”, – говорить адвокат.

Варто зазначити, що будь-який з військовозобов’язаних батьків неповнолітніх дітей з інвалідністю та дітей з тяжкими захворюваннями може отримати відстрочку від військової служби без вимоги “відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати”.

Що робити у випадку відмови

У разі мотивованої письмової відмови, військовослужбовець має право оскаржити таку відмову у судовому порядку за наявності підстав. Суд розглядає такі справи у порядку окремого провадження щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення, згідно зі ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України. Для оскарження необхідно звернутися до районного або міського суду із відповідною заявою, додавши підтвердження виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років.

“Наполегливо рекомендуємо за наявності саме такої підстави для звільнення попередньо проконсультуватись з правником. Адже у Законі вказано про зобов’язання виховувати дитину і жодним чинним не визначено сам факт – виконання обов’язку щодо виховання іншими особами. Фактично, Закон не визначив можливість доведення “відсутності інших осіб, які зобов’язані виховувати дитину”, окрім як самостійне виховання”, – зазначає Вікторія Кузьменко.

Як подавати документи на звільнення

Адвокат пояснює у коментарі для РБК-Україна, що для того, щоб звільнитися з військової служби, військовослужбовець має подати рапорт з проханням про звільнення на ім’я свого безпосереднього командира, додавши до нього весь комплект завірених документі, що підтверджують факт самостійного виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років, а також документи, якими засвідчується відсутність інших осіб, які зобов’язані її виховувати.

До такого переліку документів належать:

• паспорт, ідентифікаційний код
• свідоцтво про народження дитини
• медичний висновок лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) відносно дитини
• індивідуальна програма реабілітації дитини
• посвідчення дитини з інвалідністю тощо
• всі документи, що підтверджують відсутність іншої особи, яка зобов’язана за Сімейним кодексом України виховувати дитину:

– свідоцтво про смерть одного з батьків дитини

– рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав

– рішення суду про визнання одного з батьків безвісти відсутнім

– рішення суду про оголошення одного з батьків померлим

За результатами розгляду рапорту військовослужбовця про звільнення із військової служби, командиром військової частини видається наказ на звільнення та його особова справа повертається до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем його реєстрації.

Утримання повнолітньої дитини з інвалідністю

Ще однією підставою для звільнення із військової служби є утримання повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I-II групи. Закон “Про військовий обов’язок і військову службу” визначає, що така підстава передбачена абзацом 8 п. 3 ч. 12 ст. 26. Відповідно до цієї норми, звільнення військовослужбовця не пов’язується з наявністю інших осіб, відповідальних за утримання, а враховує лише факт утримання повнолітньої дитини з інвалідністю І-ІІ групи.

Для звільнення у такому випадку військовослужбовець складає рапорт на ім’я командира, до якого додаються завірені копії таких документів:

• Паспорт та ідентифікаційний код військовослужбовця і його дружини
• Свідоцтво про укладення шлюбу (за необхідності)
• Свідоцтво про народження дитини
• Довідка до акта медико-соціальної експертної комісії із встановленою групою інвалідності
• Пенсійне посвідчення або посвідчення про призначення соціальної допомоги відповідно до законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, де зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
• Довідка про відсутність заборгованості зі сплати аліментів (у разі сплати аліментів на дитину відповідно до норм статті 88 Сімейного кодексу України)
• Інші документи, що підтверджують непрацездатність повнолітньої дитини

Після розгляду рапорту командиром військової частини видається наказ на звільнення, а особова справа військовослужбовця повертається до ТЦК та СП за місцем його реєстрації. У разі відмови, її можна оскаржити у суді за наявності підстав.

Автор: Тетяна Веремєєва

Експерт: Вікторія Кузьменко