З 1 січня замість МСЕК почнуть працювати експертні комісії на базі кластерних і надкластерних лікарень, склад експертних комісій формуватиметься під потреби кожного конкретного пацієнта.
Про це повідомила заступниця міністра охорони здоров’я Марія Карчевич у вівторок увечері, під час презентації розробленої міністерством охорони здоров’я системи оцінки функціональності, яка замінить висновки, які видає МСЕК.
Карчевич зазначила, що з 1 січня статус інвалідності присвоюватимуть унаслідок оцінки повсякденного функціонування, а з 2026 року до нього буде додаватися статус працездатності.
З 1 січня 2025 року розпочнеться впровадження окремої електронної системи, в якій проводитиметься оцінка функціональності. Водночас у першому півріччі 2025 року цю електронну систему доопрацьовуватимуть, а впродовж третього кварталу 2025 року її інтегруватимуть в електронну систему охорони здоров’я.
Карчевич прогнозує, що оновлена система буде більш широкою та доступною.
Так замість 328 МСЕК працюватимуть експертні комісії на базі понад 300 багатопрофільних лікарень із можливістю розширення покриття. До роботи в експертних комісіях буде залучено понад 1800 лікарів різних спеціальностей, тоді як раніше роботу МСЕК забезпечували 1267 медиків.
“Непрозора робота МСЕК створювала величезні корупційні ризики для лікарів і пацієнтів. Нова система дасть змогу розірвати зв’язок із ними і добиратиме експертні команди лікарів різних спеціальностей у випадковий спосіб. Лікарі експертних команд не знатимуть, яких пацієнтів вони оглядатимуть того чи іншого дня”, – сказала вона.
Водночас Карчевич наголосила, що з 1 січня не зміняться наявні пільги, відтермінування, пенсії та страхові виплати для людей, які раніше отримали інвалідність у законний спосіб. Проходити повторне оцінювання раніше передбаченого часу не буде потрібно.
Безстроковий статус інвалідності залишиться чинним і не вимагатиме проходження оцінювання, крім випадків, коли людина сама цього захоче, зокрема, так може бути у зв’язку з рішенням суду.
Карчевич повідомила, що наразі ведеться робота з військовими адміністраціями для забезпечення територіального покриття.
Оцінка функціональності проводитиметься під запис і може відбуватися як у медзакладах, так і дистанційно або на виїзді. Водночас перелік діагнозів, які допускають виїзне або дистанційне оцінювання, чітко визначений Кабміном.
Карчевич зазначила, що “встановлені діагнози, які точно підлягають заочному оцінюванню, і це більшість діагнозів, де наявність тяжкого стану є безсумнівною”.
Зокрема, виїзне оцінювання проводиться тоді, коли встановлені об’єктивні та документально підтверджені складнощі з пересуванням пацієнта, але одночасно діагноз не є безсумнівним.
Зокрема, виїзне оцінювання проводиться тоді, коли встановлено об’єктивні та документально підтверджені складнощі з пересуванням пацієнта, але діагноз не підпадає під критерії заочного огляду. Наприклад, таке оцінювання може проводитися для військовослужбовців або учасників бойових дій, які перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні, але стан яких не відповідає критеріям заочного оцінювання.
“Більшість станів, з якими зараз потрапляють військовослужбовці, перебувають у групі діагнозів або станів для заочного оцінювання”, – сказала вона.
Карчевич повідомила, що до складу експертної команди мають входити щонайменше троє лікарів, водночас головою команди буде призначено лікаря, спеціальність якого відповідає основному діагнозу пацієнта.
Коментуючи оцінку функціональності пацієнтів з ампутаціями, Карчевич зазначила, що “у більшості випадків для військових оцінка функціональності буде заочною”.
“Відповідно, військовий отримає рішення не виходячи за межі закладу охорони здоров’я, де він перебуває на лікуванні”, – сказала вона.