Херсонський волонтер з колонкою збирає гроші на ЗСУ (ВІДЕО)

У Херсоні, по всій Україні та навіть за кордоном його називають – дядя Гриша. 75-річний Григорій Миколайович вже 8 років допомагає українській армії. За цей час він понад дві сотні разів був на передовій, зумів зібрати для ЗСУ кілька тонн необхідних речей та понад 4 з половиною мільйони гривень допомоги. Та навіть коли до нього додому зайшли окупанти, своєї діяльності Григорій Миколайович не полишив. Історія волонтерства дяді Гриші – у нашому матеріалі.

З музичною колонкою Григорій Миколайович упродовж півроку збирав допомогу на ЗСУ. На очах в окупантів чоловік виїжджав у людні місця Херсона та на всю гучність вмикав українські патріотичні пісні.

“Все це піднімало настрій нашому народу, – розповідає чоловік. – Херсонцям. Піднімало і вселяло впевненість в тому, що наші військові прийдуть і звільнять нас від окупантів. Це додало і мені самому сил.”

З собою чоловік ще брав відерце, аби зібрати кошти для армії. Григорій Миколайович ділиться, місцевим ідея сподобалася. Вони не лише підспівували і танцювали, а й допомогли зібрати 600 тисяч гривень за півроку.

“Бувало таке, що йде бабуся і кидає 50 гривень, – ділиться Григорій Миколайович. – Говорить, передайте це хлопчикам нашим. Це одне. Було таке, це останні дні, коли вводили російські рублі, то люди кидали по тисячі рублів. Теж говорили, щоб я обов’язково передав це передав нашим хлопчикам. Нашим бійцям, нашим захисникам.”

Григорій Миколайович щодня вирушав зранку і їздив до пізнього вечора. Чоловік зізнається: не було складно, лише лячно, бо місто кишіло окупантами.

Як тільки-но у місті всі заговорили про Григорія Миколайовича, військові рф та колаборанти почали йому погрожувати. Чоловікові навіть доводилося переховуватися, проте свою справу він не залишав.

“Було те, – ділиться пан Григорій, – що один російський ФСБ підійшов і сказав «Діда, тобі залишилося день-два кататися. Потім ти підеш у підвал.» Ну і це мене настрахало.”

Це і стало останньою краплею. Тоді він вирішив потай евакуюватися до Запоріжжя. Через небезпеку пан Григорій майже нічого із собою не взяв. Лише портрет дружини та колонку, аби й на новому місці продовжити збирати кошти для ЗСУ.

“Я ранком встаю. Умився, одівся і поїхав на десять годин на “Ашан”, – каже чоловік. – Або ще кудись, де великий торговий центр, де більше проходить народу, де більше можуть скинути грошей на допомогу. Я сподіваюся, що я граю теж хоть маленьку роль у перемозі, допомозі нашим військовим перемогти.”

Зібрані кошти Григорій Миколайович передав волонтерам. Вони ж придбали для наших військових автомобілі, амуніцію та інше необхідне. Однак на цьому свою справу пан Григорій завершувати не збирається, каже, що їздитиме з музикою, аж поки на українській землі не запанує мир та спокій.