Жителька Костянтинівки Ганна Тузова, яка мала бізнес у Краматорську, з двома дітьми виїхала до Польщі та відновила там свою роботу, пише “Краматорськ пост”
Рішення про евакуацію з Донеччини вона ухвалила за кілька хвилин, у перший день війни Росії в Україні.
Ганна Тузова
“Треба було врятувати дітей, тому я не вагалася та швидко зібрала найнеобхідніше, – розповідає Ганна. – Перші десять днів ми їздили Україною, сподівались, що це все жахіття скоро завершиться, що війна у нашій країні неможлива у 21 столітті. Потім ми зрозуміли, що буде гірше та вирішили їхати до країни, найближчої до України, тому що чоловік та рідні залишились вдома, я не хотіла від’їжджати далеко. Звісно, було почуття провини, що не можна залишати країну, коли більшість не може виїхати. Але страх за життя дітей був сильніший”.
Перші тижні у Польщі були дуже стресовими для жінки. Ганна каже, що з ранку до вечора було одне заняття – це перегляд новин, дзвінки рідній сестрі до Києва, розмови з чоловіком, який залишився у Костянтинівці . Але через два тижні прийшло розуміння, що допомагати українцям можна і в Польщі.
Ганна – переселенка з Донецька, яка виїхала звідти у 2014 році через початок війни на Сході України. Разом з чоловіком придбали будинок у Костянтинівці, а бізнес відкрила у Краматорську.
За фахом Ганна – психологиня, надає допомогу дітям-аутистам. Підприємниця створила центр “Промінь”, де працювали логопеди та психологи, надаючи підтримку дітям із затримкою розвитку. У квітні планувала відкрити у Краматорську приватний дитячий садок. Разом з ментором Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України” Русланом Бельтюковим детально проробила ідею нового бізнесу – розробила бізнес-план, знайшла приміщення та почала набирати працівників. Війна змінила ці плани.
Центр “Промінь” у Краматорську
“Я самотужки, крок за кроком кілька років створювала свій центр – закуповувала сучасне обладнання, навчалася нових методик, купувала нову літературу, постійно розвивалася та вдосконалювала свої навички. Коли побачила розбите скло у центрі після обстрілу Краматорська, стало боляче. Але головне, що на той момент там нікого не було – робота центру було призупинена ”.
У Польщі Ганна вирішила відновлювати роботу. У соціальних мережах написала оголошення про те, що вона зараз у Кракові шукає для роботи фахівців з України. Після цього допису кілька людей відгукнулися на пропозицію. Але потрібне було ще приміщення та обладнання.
Для занять з дітьми-аутистами, наприклад, сенсорною інтеграцією, потрібне обладнання, яке може коштувати до п’яти тисяч доларів. Купити таке біженка з України не може, тож почала шукати приміщення діючого центру або приватного садочка, щоб там вже була така кімната. За два тижні таке приміщення знайшлось.
“У такий важкий час поряд знайшлись люді, завдяки яким я та ще дві спеціалістки з України можемо продовжувати те, що вміємо найкраще – працювати з дітьми з особливостями розвитку. Я зустріла класних терапевток з Житомира, Харкова, нещодавно до нас долучилася ще одна спеціалістка з Києва”, – радіє Ганна, що змогла зібрати нову команду.
Новий центр у Польщі
У новоствореному центрі вже провели перші консультації. За ними звернулись 16 сімей, які мають діток з інвалідністю та приїхали з різних міст України до Кракова, ховаючись від війни. Усі заняття для дітей-біженців безкоштовні до кінця квітня.
Ці заняття стали можливими завдяки Крістіні Кейтс та її сину Крісу, який мешкає у США. Чоловік зібрав гроші та переслав їх своїй матері до Польщі, щоб орендувати приміщення, купити деякі іграшки та оплатити роботу українок.
“Я надзвичайно щаслива від того, що у моєму житті відбуваються такі зустрічі. Вони надихають жити та втілювати неймовірні проєкти”, – каже Ганна.
Підприємниця вірить, що вона обов’язково повернеться до України та зможе втілити у життя заплановане.
Наталя Поколенко