Тарас Стець народився 24 грудня 1992 року в селі Мартинівка Рівненської області. Однак хлопець – інвалід з дитинства, у нього вроджена розщілина твердого і м’якого піднебіння, синдром Робена та відставання в психомовному розвитку. До п’ятирічного віку хлопчик взагалі не ходив, а медики взагалі не дали гарантії, що дитина виживе після операції на піднебінні. Тому мама залишилася сам на сам зі своєю бідою. Однак сьогодні Тарас відомий тим, що попри свою ваду та недуг, вчить суспільство жити за законами природи. Про це у Facebook написала дубенчанка Віта Костюк, інформує «Західний аргумент».
Свого часу Тараса мама возила в Острог, в спецшколу для глухонімих дітей, сподіваючись на допомогу спеціалістів. Але хлопчик не зміг адаптуватися до тамтешніх умов, тож його невдовзі довелося забрати. Врешті мати віддала його у Мирогощанський дитячий будинок для інвалідів, бо на руках була ще молодша донька, тож покинути роботу не могла.
Після 20 років у хлопця піднебіння дещо зрослося. Зараз Тарас чує трохи на ліве вухо, але не говорить. З родиною спілкується жестами, які самі з часом придумали. Все розуміє, однак нервується коли щось не так, як він хоче, а сказати не може.
Живе з мамою, дуже любить чистоту, постійно шукає собі заняття. Інколи, навіть, собі щось зашиває. Переважно дивиться телевізор. Але найбільше Тарас любить гуляти в лісі. Оскільки звик, що скрізь має бути прибрано, то почав збирати скло по лісах і зносити його в одне місце, недалеко від дому.
Переважно це були пляшки з-під пива, горілки та інших спиртних напоїв. Збирає хлопець це все вже протягом двох-трьох років – все акуратно складене, посортовано за кольорами. Коли цього «добра» виросли гори, довелося думати, куди та як його вивезти.
Тож нещодавно його сестра Ірина, яка є членом Молодіжної ради, на одному з засідань попросила про допомогу – вивезти скло з лісу, адже його об’єми вражають. Однодумці організували таку собі молодіжну толоку, до якої підключилися місцеві жителі, лісники та члени Молодіжної ради – всього 20 дорослих та двоє малюків, які допомагали мамам. Голова Молодіжної ради Рома Шуршило приїхав своїм мікроавтобусом.
Працювати довелося понад чотири години, адже Тарас назбирав близько семи тонн скла! Потім за два дні вивезли і здали лише половину, виручивши 960 гривень. Коли весь склобій здадуть в пункт прийому, кошти планують передати Тарасові, адже він їх чесно заробив своєю працею та наполегливістю.