Війна випробовує кожного. Але є ті, хто не знає слова “здаватись”. Один із них — артилерист на псевдо “Варан”.
Історія воїна розповідається на фейсбк-сторінці бригади, передає Інше ТВ.
Він родом з Одещини. Старший брат служив у 406 окремій артилерійській бригаді командиром відділення артилерійської розвідки, зараз проходить підготовку в одному із вищих військових навчальних закладах.
«Варан» із дитинства мріяв піти шляхом брата. У 2019 році вступив до лав ЗС України й обрав підрозділ артилерії морської піхоти. Повномасштабне вторгнення зустрів на посаді навідника гармати 2А36, а згодом став командиром гаубиці M777. Захищав Миколаїв, звільняв Херсон, тримав оборону на Донеччині й знову повернувся на Херсонщину.
Під час ворожого артилерійського обстрілу його вогневої позиції захисник отримав тяжке поранення нижньої кінцівки. Побратими з розрахунку оперативно евакуювали його з району обстрілу. Попри зусилля медиків, зберегти кінцівку не вдалося. Перше, що він запитав після операції: “Коли мене повернуть у підрозділ?”.
Реабілітація була короткою — не тому, що легкою, а тому що він не мав наміру зупиняти свою боротьбу з ворогами нашої країни та мав намір бути поруч із бойовими товаришами.
Коли повернувся до підрозділу на протезі, його зустріли як героя. Він швидко адаптувався та став частиною бойового колективу: ділиться досвідом, працює на пункті управління вогнем та готується повернутись в розрахунок до гармати.
“Я не для того втратив ногу, щоб сидіти склавши руки. Моє місце — у строю”, – каже «Варан».