Надії Солецькій – 22 роки. Разом із мамою Надія мешкає у Івано-Франківську. У дитинстві дівчинці діагностували ДЦП. Разом з тим зараз вона є однією з активних учасниць заходів громадської спілки «Ліги Сильних». Її історія – це приклад того, як завдяки підтримці сім’ї та спільноти людина може знайти свої сильні сторони та реалізовувати себе. Нею ми продовжуємо серію розповідей про бенефіціарів проєкту «Empower Ukraine. Disability rights», у межах якого надаємо підтримку людям з інвалідністю та їхнім родинам.
Надія – наймолодша з чотирьох дітей у сім’ї. Вона росла допитливою, відкритою до спілкування, а особливо полюбляла прогулянки. Її мама, пані Марія, завжди підтримувала доньку та створювала умови для її соціалізації. Проте каже, що після того, як дізналася про діагноз, то відчула страх: «Це був страх не за себе, не за доньку, а за те, щоб встигнути підготувати Надю до життя в суспільстві. Я розуміла, що не зможу бути завжди поруч. Так і досі спішу встигнути зробити якомога більше для Наді. Моя основна ціль – довести дочку до самообслуговування», – каже пані Марія.
Надя брала активну участь у шкільних заходах. Однокласники щороку збиралися разом, щоб святкувати її день народження. Вона завжди приймає з радістю гостей вдома. «Я ніколи не звертала увагу оточуючих, все просто сприймала як воно є. Я люблю Надю такою, якою вона є. Інколи дуже непросто було не помічати незрозумілі і дивні погляди людей, але я трималась, і з часом ставала лише емоційно сильнішою», – розповідає пані Марія.
Згодом сімʼя переїхала з рідного села до Івано-Франківська. Тут Надя відкрила для себе нові можливості. Вона долучилася до реабілітаційних програм і знайшла середовище, де змогла розвивати свої інтереси. Зараз дівчина захоплюється грою в бочча, яка не лише приносить їй радість, а й допомагає підтримувати фізичну активність. «Надя дуже любить бочча, це приносить їй задоволення і змушує багато рухатися. Я бачу, як вона радіє, і це додає мені сил», – ділиться мама.
Серед інших захоплень дівчини – фотографія. Окрім цього з великим ентузіазмом готує подарунки для друзів і підходить до цього з великою творчістю. «Невдовзі приїде її найкраща подружка з Чехії, яку давно не бачила. Надя вже й подарунок підготувала», – розповідає пані Марія
У Наді є мрія – стати блогером. Цією ідеєю дівчина захопилася, під час перебування в реабілітаційному центрі. «Тоді вона працювала зі спеціалістом з мовлення. Він сказав, що Надя могла би стати блогером, розповідати про своє життя, публікувати цікаві фотографії, можливо й рекламувати щось… І вона цим загорілася. Звісно, зараз немає такої можливості: сучасного і потужного телефона або гарного фотоапарата, щоб знімати. Але ми вже отримали старенький комп’ютер і Надю записали на курси, щоб вона дізналася більше про цю сферу», – каже мама дівчинки.
Важливим етапом житті Надії стали недільні зустрічі у межах проєкту «6 розмов про стійкість», які організовувала «Ліга Сильних» у Івано-Франківську. Цей пілотний проєкт «Ліга Сильних» запустила, аби створити безпечний простір для спілкування та підтримки людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та їхніх родин. Учасники слухали лекції про те, як турбуватися про психічне здоров’я в умовах тривалої небезпеки, проживати втрату на війні та перетворювати виклики у нові можливості. А також разом вчилися долати негаразди, підтримувати себе або інших.
Участь у цих заходах допомогла Наді більше розвинути комунікативні навички, впевненість та знайти однодумців і друзів. А також надала мотивацію йти до своєї мрії. Надя досі підтримує зв’язок із багатьма знайомими з Івано-Франківська та Коломиї. Ділиться з ними тим, про що дізналася на зустрічах.
Надія та її мама вірять у те, що людяність і взаємопідтримка – основа людських взаємин.
«Головне треба бути добрим», – каже Надя.
Нагадаємо, що проєкт Empower Ukraine створений за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (GFFO), CBM та Європейського Форуму з питань осіб з інвалідністю.
Юристовська Анастасія