Руслан Пелехатий отримав важке поранення у кінці жовтня 2023 року поблизу Курдюмівки, коли з побратимами виходив з бойових позицій. Нині, після реабілітації він повернувся вже до нової роботи – представляє і координує роботу ветеранського простору «Незламні духом» у поліції Тернопільщини. Каже, має бажання і допомогти всім ветеранам та ветеранкам, хто опинився у схожій ситуації.
Боєць Об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють» Руслан Пелехатий разом із побратимами захищав країну від ворога на Донеччині, брав участь у проведенні штурмових дій в населених пунктах Кліщіївка, Андріївка та Курдюмівка. У жовтні 2023 року на Бахмутському напрямку він втратив ногу, але це зробило його ще сильнішим. Про реабілітацію та життя після поранення боєць розповів особисто.
Руслан Пелехатий – один із тих поліцейських добровольців, хто першим долучився до лав Об’єднаної штурмової бригади «Лють». Одразу після її створення він почав службу в полку «Сафарі».
«Навчали нас бійці, які мали бойовий досвід. Тренування були складними, але ми знали, що саме це допоможе вижити на полі бою. Нове було все, тому що підготовка в поліції кардинально відрізняється від підготовки бійця військового. Ми ознайомилися з роботою важкого озброєння – кулеметів, гранатометів, повністю вивчали тактику ведення бою, загалом приходилось перенавчатися практично з нуля», – розповідає Руслан.
Боєць пригадує, як під час бойових дій ворог застосовував весь арсенал, який у нього був – важкі кулемети, гради, міномети різного калібру, неодноразово працював танк, пускали «НУРС-и» з гелікоптерів.
Кожен вихід міг стати останнім. Іноді штурм тривав добу, інколи утримували позиції по чотири дні поспіль. Свій перший бойовий вихід Руслан, як і кожен захисник, добре і чітко пам’ятає. До точки, де треба було зайняти бойові позиції, довелося йти пішки п’ять з половиною кілометрів. Територія безперервно прострілювалася ворогом і постійно була під контролем з повітря.
«Ми зайняли бойові позиції, а на ранок противник розпочав артобстріл. По наших двох позиціях прилетіло близько 180 снарядів різного калібру, а потім по нас почав відпрацьовувати танк. Ми встояли, але ціна була велика – загинули побратими…», – пригадує Руслан.
Було важко, лютівці відійшли на раніше займані позиції й разом із хлопцями з 28-ї бригади тримали оборону позицій.
Поранення Руслан отримав у кінці жовтня 2023 року поблизу Курдюмівки, коли з побратимами вже виходив з бойових позицій. Тоді за дві доби їм вдалося відбити два ворожих штурми, змінитися, але, на жаль, трагічно повернутися.
«Під час виходу з бойових позицій я побачив спалах біля лівої ноги. Упав та зрозумів, що наступив на протипіхотну міну», – пригадує чоловік.
Миттєво в голові спрацював закладений алгоритм: Руслан дістав з підсумка турнікет і наклав на ногу. Двоє побратимів, які йшли попереду, допомогли дістатися до безпечної зони.
Руслан каже, орієнтувався скільки вже по часу на нозі турнікет. Тож по прибуттю у лікувальний заклад зрозумів, ногу йому однозначно ампутують.
«Після ампутації мене одразу перевезли в лікарню в Дніпро, а потім евакуаційним потягом до Тернополя, де провели декілька операцій, щоб правильно сформувати ногу під протез».
Після протезування Руслан став одним із тих, хто мав можливість випробувати нову систему для протезів ніг від австрійських фахівців — вона дозволяє відчувати протез, як власну кінцівку. Окрім того, ветеран повернувся на роботу та одразу ж почав займатися спортом, щоб пришвидшити відновлення.
Сьогодні Руслан Пелехатий представляє і координує роботу ветеранського простору «Незламні духом» на Тернопільщині. Каже, має бажання і розуміння допомогти всім ветеранам, хто опинився у схожій ситуації.
«Створення ветеранського простору – це можливість допомагати ветеранам, які працюють в поліції чи системі МВС. Крім того, до нас можуть звернутися і ветерани Збройних Сил України, яким також потрібна допомога та підтримка», – розповідає Руслан Пелехатий.
Дуже актуально зараз соціалізувати наших ветеранів через спорт, культурно-масові заходи, важливо залучати їх до різного роду активностей. Головне від ветеранів – це бажання брати участь у таких заходах та повертатися назад у суспільство.
«Ветеранів не зламала ні війна, ні важкі поранення. Ці люди, дійсно, незламні духом. Наше завдання – підтримати їх, не дати зневіритися, опускати руки чи втрачати жагу до життя», – наголосив Руслан Пелехатий.
Руслан Пелехатий впевнений, що суспільство не повинно забувати про ветеранів, про їхні героїчні подвиги та ті жертви, на які вони пішли заради кращого майбутнього.
Департамент комунікації Національної поліції України
Головне управління Національної поліції в Тернопільській області