Суспільне Суми
“Треба тільки постаратись – і в тебе все вийде” – так каже мати 12-річної Ані Єрмакової, дівчинки, яка має інвалідність, і виграє українські та міжнародні спортивні турніри. Як вона навчається і тренується, дізнавались журналісти Суспільного.
Аня Єрмакова навчається у 6 класі, улюблений предмет – математика, але намагається встигати у всіх дисциплінах, розповідає її вчителька Тетяна Бондар.
“Вона добре соціалізувалася у класі, працює старанно, дитина мотивована, готує завдання завжди навіть більше, ніж задається, їй дуже хочеться мати гарні оцінки. Дуже позитивна, активна дитина, з нею приємно спілкуватися”, – розповідає вчителька.
Аня має інвалідність, у неї проблеми із зором, слухом та опорно-руховим апаратом. Раніше вона відвідувала спеціалізований ортопедичний садочок та навчалася в спеціалізованій школі. У звичайній школі – другий рік.
“Аня до нас прийшла в школу в 5 класі, в мене не було таких сильних вражень, бо мені здавалося, що вона моя давня знайома, мені дуже легко було з нею розмовляти, вона мене підтримувала, я її іноді підтримував”, – розповідає однокласник Ані, Іван Радченко.
“Кожного року ми робимо виставу на Новий рік. Цього року я ведуча, а Ваня в ролі Антипка, а Аня в ролі Катрусі, і це дуже класно”, – говорить однокласниця Ліза Хохлова.
У класі, де навчається Аня, працює асистентка Валентина Привалова, яка допомагає, коли вчителю потрібно окремо щось пояснити дівчинці.
“Я працюю з класом, а в цей момент вчитель докладніше підходить до учня і розповідає йому, щоб все було зрозуміло. Ані треба лише додатково пояснити, то я пояснюю, почувши повні роз’яснення вчителя, або доповнюю”, – розповідає вона.
Пані Валентина розповідає, що в основному Аня сама готується до уроків, лише деякі предмети потребують спільної підготовки, наприклад, англійська, коли треба уточнити звучання слів.
Після уроків Аня відвідує ресурсну кімнату. Це приміщення для занять і відпочинку дітей, які навчаються в школі за програмою інклюзії, тут таких п’ятеро. В ресурсній кімнаті займаються з дефектологом, сурдопедагогом, реабілітологом, логопедом, розвивають або корегують мовлення, увагу, мислення, пізнавальні процеси.
Навчанням задоволена мама Ані, Наталія Єрмакова. “Не знаю, як далі, чи будемо ми далі, от Валентина Василівна все лякає, що уже вона і сама може, може, 7 клас, іще рік з нами побуде і все. Наскільки вона буде справлятися сама, але важко їй”, – каже вона.
Окрім школи, в Ані є кілька захоплень. Одне з них – карате. Тренер Вадим Коломієць помітив дівчинку шість років тому і запросив на тренування.
“Ми подумали: Хай спробує, бо це ж сила духу, загартовує волю до перемоги, бо не завжди вона успішна в навчанні, бувають і проблеми. Втомлювалася, дуже часто там на татамі лежала замість того, щоб виконувати ті вправи”, – каже Наталія.
Два роки тому Аня стала срібною чемпіонкою Європи з карате, відтоді щороку підтверджує свій статус на національному рівні. Минулого тижня повернулася зі Львова, де виборола срібло в чемпіонаті України з карате серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату.
“Вона працьовита. Так як їм кожну дію треба виконувати по декілька разів – це дуже важко, вона наполеглива в цій праці. На сьогодні вона в нас – зелений пояс”, – розповів тренер Вадим Коломієць.
Він з 2012 року фактично “з вулиці” набирав дітей з інвалідністю на тренування. Сьогодні в клубі близько 30 таких дітей, від 4 років. Вони здають на пояси і перемагають в чемпіонатах Європи та світу. Пан Вадим каже, що в першу чергу тренування допомагають цим дітям прийняти себе і відчути на рівних з усіма іншими.
“Мені подобається там займатися, тому що можна показати себе, що ти це можеш, що ти спортсменка, що ти можеш робити те, що не можуть робити інші люди, інші діти”, – говорить Аня.
Представник сумської громадської організації, яка займається справами людей з інвалідністю, Олег Габ каже, що ставлення до таких людей у суспільстві покращується, в них з’являються нові можливості.
Олег Габ – представник урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в Сумській області
“Раніше, наприклад, зазвичай ці діти навчалися або в спеціалізованих закладах, або в домашніх умовах, і це не сприяло їхній адаптації в суспільство. Зараз ця ситуація змінилась, і зараз і у дітей, і у батьків таких дітей є вибір. Раніше ми їх мало бачили, а зараз вони навчаються з дітьми, адаптуються з ними, діти бачать таких діток і намагаються їм допомогти, і зазвичай міняється сприйняття таких діток в суспільстві, до них починають ставитись толерантніше, і більше звертають увагу на дитину як особистість, а не на її інвалідність”, – переконаний Габ.
Чоловік вважає, що це допомагає батькам, які мають дітей з інвалідністю, подолати психологічний бар’єр прийняття дитини, і зрозуміти, що є можливість адаптувати її до звичайного життя. Частково у цьому допомагає програма попередження інституціалізації, тобто практики, коли дітей з інвалідністю віддають до спеціалізованих закладів. В Україні її реалізують громадська організація “Соціальна синергія” та Мінсоцполітики.
Діти з інвалідністю, як це і прописано в Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, можуть і мають навчатись разом зі своїми однолітками в інклюзивних класах, розповідає керівниця ГО “Соціальна синергія” Маріанна Онуфрик
“Дуже радісно, що це дійсно в Україні відбувається. Звісно, є якісь перепони, але завжди треба пам’ятати, що кожна дитина, попри особливості розвитку, вона має отримувати догляд і виховання в сім’ї, а послуги – в громаді, тому інституції мають поступово трансформуватися або взагалі бути закриті, а діти перебувати зі своїми батьками, а послуги отримувати в громаді”, – говорить вона.
Аня говорить, що в школі з інклюзією їй подобається спілкування. “У старій школі не так було, там тільки 6 людей, а тут 31, і я можу проявити себе. Спілкуюсь з вчителем, спілкуюсь з друзями, спілкуюсь з асистентами.
Окрім карате, в Ані є інші захоплення: плавання, малювання, виховання собаки. Її мама каже, що підтримує будь-які інтереси доньки.
“Треба тільки постаратись, треба знайти там, де ти успішний – і реалізовуватися саме в цьому – і в тебе все вийде”, – переконана Наталія Єрмакова.
Олена Рашевська, Анна Скрипняк