Поранення змінило тіло, але не зламало силу духу. Андрій Суржко – ветеран війни, який втратив нижні кінцівки на передовій. Після складної реабілітації повернувся до активного життя. Нині працює провідним економістом у Вінницькому обласному відділені Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Чоловік підтримує тих, хто проходить складний шлях протезування.
Андрій Суржко – командир роти Десантно-штурмових військ. Захищав країну у складі 77-ї аеромобільної бригади. Поранення отримав під час виконання завдання на околицях Бахмута: наступив на міну.
Протезування та реабілітацію проходив у Вінницьких медичних закладах. Саме там зрозумів, що життя на протезах – це не про обмеження, а про постійний рух і щоденну працю над собою, навіть тоді, коли важко.
У складні моменти поруч були рідні та побратими підрозділу. Їхня підтримка стала для Андрія точкою опори, яка не дозволила зламатися.
Ветеран тричі на тиждень займається спортом. Під час занять не тільки тренує м’язи, а й позбувається негативних емоцій та агресії. Каже, що зі спортивного залу виходить повний сили та з чистими думками.
Під час реабілітації в ортопедичному центрі Андрій знайшов не лише сили для відновлення, а й кохання. Саме там зустрів свою майбутню дружину. Ветеран родом з Миколаївської області. Каже, відтепер Вінниця – його друга домівка.
Андрій Суржко радить побратимам, які використовують протези, не закриватися у чотирьох стінах, а йти вперед – крок за кроком. Адже важливо не лише відновити фізичну мобільність, а й повернутися до активного професійного та соціального життя.
Більше у сюжеті.