Навіть попри те, що Віталію Мізіну ампутували праву руку та ногу, цей герой навчився плести браслети з паракорду… однією рукою! Вироби Віталія вже носять більше тисячі українців по всій Європі
А як турбота коханої буквально витягнула його з того світу, розповідає ШоТам.
Коли після ракетного удару Віталія привезли до реанімації, єдиною хто вірив, що він виживе, була дружина Юлія.
Я йому кажу: «Зайчику, я тебе так люблю». Хороше завжди було в голові, тому що нам треба був тато. Ми не могли по-інакшому — Юлія Мізіна, дружина Віталія
Йому довелося ампутувати праву руку та ногу, але він не лише відновлюється, а й перетворив хобі на заробіток!
Чоловік однією рукою плете браслети, які замовляють українці з різних куточків Європи!
До повномасштабного вторгнення Віталій працював таксистом, а тоді вступив до лав ЗСУ. Встиг прослужити лише місяць, а далі — ракетний удар по навчальному центрі в Десні, де був Віталій. Чоловік опинився в самому епіцентрі пожежі. Він буквально горів заживо.
У такі моменти ти не можеш більше ні про що думати. Там завжди одразу про те, чого ще б хотілося, чого такого ти не зробив. Це знаєте, як все життя перед очима пропливає — Віталій Мізін, ветеран.
Рятувальники витягнули Віталія з вогню, але 60% його тіла були вкриті опіками. Стан чоловіка був украй важкий. Він переніс 10 операцій та ампутацію правих кінцівок. Але з перших днів поруч була Юля, і навіть без свідомості Віталій відчував підтримку коханої.
Просто я спав, а вона біля мене сиділа, за руку брала, і мені було добре — Віталій Мізін, ветеран.
Я його взяла за руку. У нього тоді всі показники почали пікати, оці датчики. Я дивлюсь — його отак трусить. Тоді вже просто так притулилася до нього: я ж його обіймала, гладила — Юлія Мізіна, дружина Віталія.
Віталія рятували медики в Києві, потім у Львові, а влітку його перевезли до Фінляндії. Чоловік був між життям і смертю, але Юля вірила, що все буде добре. Віталію робили численні пересадки шкіри й боролися з інфекцією. І за 4 місяці диво сталося — Віталій почав повертатися до життя.
Проходити тяжку реабілітацію допомагала родина. Він наново вчився ходити разом з молодшим сином.
Віталік тоді ставив парі, хто з них перший піде — Віталік чи малий? Ну, Віталік його перегнав — Юлія Мізіна, дружина Віталія.
Щоб морально підтримати чоловіка, Юля згадала про його хобі — плетіння з паракорду.
Він так каже: «Це ж уже не сплету нічого». А я кажу: «Давай, спробуємо просто зі шнурків» — Юлія Мізіна, дружина Віталія.
Коли Віталію однією рукою вдалося сплести перший виріб, він загорівся й почав плести ще.
Якось Юля виклала роботи Віталія в соціальній мережі й була вражена реакцією читачів.
Ми навіть не думали продавати — ми просто думали, щоб він чимось займався. А потім хтось спитав, чи можна це купити. Потім, на наступний день, я відкрила, і таких повідомлень там 300 чи 200 штук. Ми вирішили, що так, варто спробувати — Юлія Мізіна, дружина Віталія
Тепер він виготовляє підвіски в машину, брелоки, темляки на ніж. На один виріб може йти до 3 годин.
Спробуйте зробіть це однією рукою. Просто спробуйте. І це не цінність браслета, а цінність саме сили й терпіння, і натхнення робити цей браслет — Віталій Мізін, ветеран
Це може бути українська символіка або якісь приколи: міньйони, собаки чи там якісь черепки, шоломи — Юлія Мізіна, дружина Віталія Я б краще не сказав. Віталій Мізін, ветеран.
Вироби вже замовили більше тисячі українців з різних куточків Європи, а ще вони полюбилися фінам.
Віталік придумав браслет єдності: так, де з одної сторони український прапор, а з іншої — фінський. І намистинка: «Завжди разом» або тризуб — Юлія Мізіна, дружина Віталія
Ми запустимо такі браслети: «Україна — Німеччина», «Україна — Італія» — Віталій Мізін, ветеран.
Попереду ще тривала реабілітація, але поруч з Віталієм його родина й третій син, який нещодавно народився.
Віталій та Юля мріють повернутися додому та заснувати бренд аксесуарів, де працюватимуть ветерани.
Усім військовим, які пережили травму, Віталій радить дати час тілу, щоб відновитися.
