23-річний житомирянин Ігор Булак — людина із синдромом Дауна. За фахом він — кравець. Займається спортом та відвідує заняття для людей із інвалідністю у громадському просторі громади. Зі слів його мами Наталії, більшість часу її син перебуває вдома, бо в Житомирі бракує місць, де можуть працювати або проводити дозвілля такі люди, як її син.
Наталія Булак розповіла Суспільному, що роботу для її сина вони поки не шукали.
“Просто наш син погано говорить — не завжди зрозуміло. Ми скрізь його супроводжуємо. Водночас йому дуже подобається футбол, проте спортивних секцій у Житомирі для таких дітей, як він, майже немає. Він відвідував флорбол, але тренер пішов на війну. Він зараз захищає Україну, і іншого тренера немає”, — розповіла Наталія Булак.
Ігор Булак — людина із синдромом Дауна, Житомир, 20 березня 2025 року. Суспільне Житомир/Катерина Мороз
Ігор Булак та його мама, Житомир, 20 березня 2025 року. Суспільне Житомир/Катерина Мороз
За словами жінки, у Житомирі та області недостатньо умов для адаптації та розвитку молоді із синдромом Дауна.
“Не вистачає центрів денного догляду. Упродовж усього дня наш син перебуває разом із нами вдома або на роботі, адже ми працюємо. Ми водимо його у громадські організації на одну-дві години в день. Такі діти, як наш син, дуже люблять спілкуватися. Це діти-сонечки, вони дуже дружелюбні. Їм не вистачає спілкування. Хотілося б, щоб у Житомирі були центри денного перебування, де діти могли б більше перебувати у колективі, розвивати свої навички. Адже, коли вони просто перебувають вдома, — вони деградують”, — сказала мама Ігоря Булака.
Ігор Булак зі своїм другом Владиславом на занятті для молоді з інвалідністю, 20 березня 2025 року. Суспільне Житомир/Катерина Мороз
Ігор Булак вчиться готувати бутерброди на занятті для молоді з інвалідністю, Житомир, березень 2025 року. Суспільне Житомир/Катерина Мороз
Щонеділі Ігор із татом грають у футбол. Також, як каже його мама, він любить кататися на велосипеді та має успіхи у плаванні,
“У нас є спортивні досягнення у плаванні. Зокрема, ми беремо участь у змаганнях. Востаннє на таких були 8 березня у місті Шептицький на Львівщині. 50 метрів на спині і 50 метрів вільним стилем. Зокрема, у змаганні вільним стилем Ігор здобув І місце, а на спині 50 метрів — друге”, — розповіла Наталія Булак.
Ігор Булак тримає нагороди за перше та друге місце на змаганнях з плавання, місто Шептицький, 8 березня 2025 року. Суспільне Житомир/Катерина Мороз
Ігор Булак на змаганнях з їзди на велосипеді, Житомир, березень 2025 року. Суспільне Житомир/Катерина Мороз
Ігор Булак на змаганнях з їзди на велосипеді, Житомир, березень 2025 року. Суспільне Житомир/Катерина Мороз
Зі слів мами, її син у житті жодного разу не зіштовхувався з непорозумінням або булінгом у суспільстві.
“Ми не відчуваємо дискомфорту, коли виходимо у місто. Ми скрізь із ним ходимо. Інколи люди звертають увагу на нас, проте негативу не відчуваємо. Від дітей, які поряд із нами проживають, ми теж не відчуваємо проявів булінгу абощо”, — сказала Наталія Булак.
Ігор Булак розповів кореспондентам Суспільного, що насамперед мріє про завершення війни в Україні та Перемогу над військами РФ.
Ірина Остапчук, Катерина Мороз