Війна змінює людей, випробовує їхню силу духу та витривалість. Історія прикарпатського воїна, Івана Кириліва – це історія справжньої відданості своїй країні, незламності та боротьби до останнього. Він бачив війну зблизька, пережив біль і втрати, але не зламався.
Повідомляє Інформатор Івано-Франківськ, покликаючись на сторінку Галицької громади
Шлях воїна
Іван Кирилів народився 28 жовтня 1983 року в селі Демешківці. Навчався в школах Німшина та Задністрянська.
Після строкової служби 16 років працював на Бурштинській ТЕС. Однак у 2014 році, коли Україна зіткнулася з російською агресією, Іван пішов добровольцем у зону АТО. У складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади він захищав країну на Луганському напрямку як радіотелефоніст. Після служби повернувся до мирного життя, працював у Польщі. Але війна знову покликала його до бою.
Іван Кирилів
Знову на передовій
3 березня 2022 року Іван знову мобілізувався. Понад рік охороняв стратегічний об’єкт у Надвірній, а 3 травня 2023 року вирушив на Схід. Після короткої підготовки разом із побратимами прибув у Серебрянське лісництво, де тримав оборону.
“Росіяни атакували цілодобово. Це була не просто піхота, а добре екіпіровані військові з сучасним озброєнням. Ми облаштовували бліндажі, зміцнювали позиції та відбивали штурми”, – згадує військовий.
Українські воїни відчайдушно боролися, але втрати були великими. Ворог застосовував міномети, дрони, артилерію та танки. Попри це, Іван разом із побратимами не здавався, продовжуючи стримувати ворога.
Поранення та боротьба за життя
20 липня 2023 року під час одного з боїв Іван зазнав важкого поранення. Перестрілка тривала понад дві години.
Ворожа куля влучила йому в око. Військовий розповів, що впав і намагався контролювати ситуацію:
“Я впав, намагався контролювати ситуацію. Раптом на позицію залетіла граната. Я інстинктивно хотів її викинути, але вона вибухнула в моїй руці”.
Внаслідок вибуху Іван втратив праву руку, отримав поранення ока, множинні осколкові ураження та переломи обох ніг. Життя воїна врятував побратим із Богородчанської громади, який надав йому першу допомогу.
“Якби не він – невідомо, чи ми б сьогодні розмовляли”, – ділиться воїн.
Його евакуювали в Лиман, а потім у госпіталі Дніпра, Ужгорода, Львова та Івано-Франківська. Саме з Дніпра він повідомив рідним про своє поранення. Лікарі доклали всіх зусиль, щоб врятувати його життя та зберегти зір.
Нагородження Івана Кириліва почесним нагрудним знаком “Золотий хрест”
Життя після війни
Сьогодні військовий живе у Новому Мартинові, виховує доньку, допомагає батькам. Він отримав другу групу інвалідності та був звільнений із лав ЗСУ за станом здоров’я. Попри все, він не здається й намагається адаптуватися до нового життя.
За свою мужність 15 серпня 2023 року Іван Кирилів був нагороджений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест» головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
“Я дякую Богу, що допоміг мені вижити, – говорить Іван. – Дякую побратимам, які були поруч, і всім, хто сьогодні боронить Україну. Ми маємо пам’ятати: війна ще триває. І хоч ворог переважає нас у чисельності та техніці, у нього немає нашої мужності”.
Інформатор вдячний Івану Кириліву та всім українським воїнам за захист Батьківщини.