Фотовиставку знімків протезованих військовослужбовців відкрили у Полтаві. Її присвятили історіям 16 захисників, які на війні зазнали ампутацій. Яка мета цього фотопроєкту та де саме експонуються світлини, — розкаже Іванна Дімова.
— Раніше, коли не було протеза, у мене було достатньо спокійне, нормальне життя. А зараз воно несеться з такою швидкістю, що я навіть не встигаю.
Михайло Тарасенко — ветеран російсько-української війни, який втратив ногу від підриву на протипіхотній міні. Він став учасником фотопроєкту «Після бурі». Це виставка знімків 16-ти протезованих військових. Михайло переконує: те, що у нього нема кінцівки, не заважає йому реалізовувати себе.
Михайло Тарасенко, учасник фотовиставки: Це і участь у спортивних змаганнях, зустрічі, постійні поїздки, ти постійно не вдома. Зараз намагаємося розвивати спорт у Харківській області. Це адаптивний спорт у будь-яких проявах. Наразі маю честь бути у складі ГО «Незламний Харків».
Фотовиставку «Після бурі» організував у Полтаві БФ «Наші». Її учасники — ветерани зі всієї України, які отримали серйозні поранення. Мета проєкту — показати: життя після травм продовжується, а ветерани знаходять нові хобі, — каже засновниця фонду Юлія Закладна.
Юлія Закладна, засновниця БФ «Наші», організатор фотовиставки: Знімаючи хлопців, ми усвідомили, що більшість наших людей дуже боїться цієї теми і уникає її. Навіть наші близькі. Хоча насправді це зовсім не страшно. Вони життя живуть набагато яскравіше, цікавіше, набагато глибше і наповнене новими сенсами, ніж ми.
Завітав на відкриття фотовиставки Володимир Мойсей. Він втратив руку задовго до війни, тому мав можливість виїхати за кордон. Але залишився тут, пішов в ТрО, волонтерив, а згодом став допомагати фронту ще в одному напрямку.
Володимир Мойсей, завітав на фотовиставку: Обмеженість в голові. Я сьогодні показую, як з однією рукою можна бути сильним. Я є військовий капелан, практичний психолог, багатодітний батько, у свій час був «Батьком року» в Україні. Є наставником для дітей сиріт. Найсильніша людина в світі з однією рукою і представляю саме адаптивізацію в Україні і елемент інклюзії.
Частина учасників проєкту проходили реабілітацію у протезно-ортопедичному центрі, керівником якого є пан Віталій. Він говорить: у 21 столітті протези роблять високофункціональними, і з ними можна повноцінно жити та працювати.
Віталій Шкіль, керівник медичного протезно-ортопедичного центру: Технології не стоять на місці. І не потрібно скептично дивитися на наших хлопців, які користуються протезами. Це такі самі люди як і ми, вони повноцінно живуть, і наше спільне завдання — їх соціалізувати.
Вхід на виставку вільний. Вона розміщена у 5-му корпусі Полтавського державного аграрного університету.