Історія бійця Азову на позивний Хард — це приклад незламності духу та сили волі. Він не лише подолав фізичні труднощі, а й став джерелом натхнення для інших, пишуть Факти ICTV. Здоров’я.
21-річний Радислав з Сумської області пройшов крізь важкі випробування, втратив обидві кінцівки, але навчився бути незалежним і тепер допомагає побратимам.
Поранення, яке змінило життя
Хлопець народився в селі Клишки неподалік Шостки. З дитинства хотів бути самостійним, мріяв про сім’ю та дітей, для яких прагнув бути прикладом.
Після закінчення школи переїхав до Києва, де працював у різних сферах, поки не вирішив стати військовим.
— 24 лютого я прокинувся від вибухів. Сказав батькам, що йду в військомат, — згадує Радислав.
Після довгих, але безуспішних спроб потрапити до бойового підрозділу, він нарешті став частиною бригади спеціального призначення Азов.
Минулого року під час виконання завдання у Серебрянському лісі хлопець дістав поранення, яке змінило його життя.
— Я повертався на позицію. Перший снаряд прилетів просто мені під ноги. Я думав, що це кінець, — розповідає Хард.
Але все ж таки хлопець знайшов сили покликати побратимів. Ті надали необхідну допомогу і доправили до стабілізаційного пункту. Звідти – до обласної лікарні.
Новину про те, що втратив обидві ноги, сприйняв спокійно. Радів, що залишився живий та розумів, що потрібно рухатися далі.
— Перше, про що я подумав, це де мій телефон і чи все гаразд з моїми статевими органами, — з усмішкою розповідає боєць.
Реабілітація та протезування
Перший місяць реабілітації був важким, з постійним болем. Але Радислав не здавався.
Він активно шукав спосіб, який би якомога швидше дав йому змогу повернутися до нормального життя.
— Я знав, що буду ходити на протезах. Важливо було зберігати позитивний настрій, — говорить військовий.
За державною програмою Мінсоцполітики були виготовлені спеціальні протези. Однак через те, що вони були дуже незручні, а законодавство поки що не передбачає підвищення вартості ДЗР, довелось самотужки шукати кошти на нові протези.
Завдяки допомозі патронатної служби Янголи та некомерційної компанії Protez Foundation Радислав все ж таки отримати нові, більш функціональні протези зі США.
— Різниця між тими, які мені надали за державні кошти, і новими просто неймовірна. Наразі я можу жити самостійним життям, — ділиться він.
Майбутнє та допомога іншим
Сьогодні азовець активно займається реабілітацією та допомагає іншим бійцям: шукає волонтерів, організовує збори на потреби тих, хто опинився в схожій ситуації і мріє, щоб війна закінчилася якомога швидше.
Його шлях до відновлення є свідченням того, що навіть у найскладніших ситуаціях можна знайти сили і мотивацію для життя.
Марина Мелехова