Олександр Півнєв. Скріншот: kanaldim.tv
Після важкого поранення та втрати ноги Олександр Півнєв повернувся на фронт, а також почав займатися спортом. Ветерану 27 років. Під час мінометного обстрілу у 2016 році хлопець зазнав численних осколкових поранень і опіків, у нього чотири рази зупинялося серце. Оговтавшись після травми, отримавши протез, у 2018 році хлопець повернувся на службу. Детальніше про історію незламного ветерана — у сюжеті “Ранку Вдома“.
Олександру Півнєву 27 років. Він народився в Кропивницькому Кіровоградської області. У 2014 році вступив до Харківського університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба, але залишив навчання та в 19 років пішов служити.
“В складі 53-ї окремої механізованої бригади я поїхав на ротацію — це початок 2016 року. 4 квітня ми заїхали в Торецьк, там мене розподілили на зенітку. Ми каталися по териконах і працювали по заданих точках протягом чотирьох місяців”, — розповідає Олександр.
Там хлопець отримав важке поранення під час мінометного обстрілу.
“Ми працювали всю ніч і до ранку, а потім пішли з командиром подивитись, що напрацювали за ту ніч,— нам же було видно тільки спалахи перед зеніткою. Ми підійшли до краю терикона і прилетіла 80-мм міна”, — пригадує воїн.
Олександр втратив праву ногу та отримав перелом лівої, зазнав численних осколкових поранень і опіків. У воїна чотири рази зупинялося серце, та оговтавшись від травм, він вирішив, що знову хоче бути поруч із побратимами.
“Спершу я два місяці проходив протезування та реабілітацію в США, потім — приїхав додому. У 2018 році мені почали робити основне протезування. Тоді протез відрізнявся тим, що в нього було своє програмне забезпечення всередині, і можна було його підлаштувати. Тобто це не звичайна гідравліка”, — пояснює хлопець.
У 2018 році Олександр повернувся на службу і став інструктором з вишколу особового складу.
“Після того, як я зрозумів, що став на ноги, — долучився до полку “Азов” в Військовій школі імені Євгена Кановальця. Якщо ти вмієш щось робити, треба робити це до кінця. Вже у 2019 році разом з “Азовом” ми з’їздили на два місяці на ротацію біля Гольмівського Донецької області, а далі я звільнився”, — розповідає він.
За півтора року до повномасштабного вторгнення захисник долучився до Сил спеціальних операцій, а в 2022 році став командиром зенітно-артилерійського відділення 126-ї окремої бригади територіальної оборони (ОБр ТрО).
“Після того, як 126-та ОБр заїхала в Херсонську область, ми катались та збивали “Шахеди” та інших літаючих гадів”, — додає Олександр.
За рік важкої служби оборонець звільнився, аби трохи реабілітуватись. У цьому йому допомагає спорт, яким він займається з 2017 року, ще після важкого поранення. Тоді Олександр розпочав адаптивні тренування за програмою “Ігри героїв”, брав участь в українських змаганнях, а згодом потрапив на міжнародні у Брюселі, де посів сьоме місце.
“Це був кросфіт: м’яч, турнік — все в комплексі. Було дуже круто. Я дивився на людей, які до нас приходили, українців, які там живуть і іноземців. Тобто підтримка йде навіть від інших людей. Це дуже надихає”, — ділиться ветеран.
Нині Олександр Півнєв відновлює своє психологічне та фізичне здоров’я, однак планує повернутися до інструкторської роботи, щоб бути ближче до побратимів.