Ноутбук, документи та тренажери. У цьому приміщенні працює та займається спортом полтавець Сергій Чумак.
На цьому я можу півдня працювати. Це потрібно для того, щоб ноги були у тонусі, це дуже гарно розробляє суглоби.
Тут можна переставляти, дуже добре відкручується і переставляється. В залежності від цього працюють різні мускули.
Чоловік не ходить із 23 років, після того, як травмував спину.
Мені вдалося уникнути дуже песимістичних прогнозів, які сказали лікарі про те, що я не матиму змогу особливо навіть рухатися.
Я стараюся, щоб дві-три години в день присвяти саме реабілітаційним, підтримуючим процедурам. І тоді справді відчуваєш себе абсолютно здоровим і можеш продовжувати всі інші справи.
Тренується сам, каже, та допомагає іншим – людям з інвалідністю.
Творча реабілітація людей з інвалідністю, кожного року проходять концерти, фестивалі – це досить популярно. Для того, щоб люди з інвалідністю на візках могли жити повноцінно і підтримувати себе в належній формі.
На стінах у кабінеті – фотографії. На шафі, біля папок – кубки. Ці нагороди – учасників спортивного клубу для людей з інвалідністю. Його тридцять років тому заснував Сергій Чумак.
Ми розпочали наш спорт, тому що вважав і зараз вважаю, що саме спорт дає великі можливості людині для того, щоб вона могла мати повноцінне життя.
У різних цих положеннях можна гарно, достойно жити, розвивати себе, допомагати іншим людям.
Автор сюжету: Ірина Давва