Безкорисливий вчинок львівських політехніків

Безкорисливий вчинок львівських політехніків ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА ПРИСТРІЙ ПІДЙОМНИК ІНВАЛІДНІСТЬ ІНКЛЮЗІЯ

Звісно, будь-який з інститутів Львівської політехніки нині прагне до самоокупності, адже додаткові кошти, зароблені за виконанні науково-технічні роботи, дозволяють розвивати власну матеріальну та лабораторну бази й фінансово стимулювати своїх працівників. Проте на кафедрі механіки та автоматизації машинобудування Інституту інженерної механіки та транспорту вважають, що, коли йдеться про розробку пристроїв, призначених для полегшення життя неповносправних громадян, особливо тих, котрі мешкають у багатоквартирних будинках, гнатися тут за матеріальним зиском – аморально.

Нещодавно на адресу ректорату університету надійшов вдячний лист від мешканки найбільшого у Львові «спального» Сихівського району Тетяни Голікової, котра опікується малорухомим молодшим сином-інвалідом. В ньому вона висловила щиру подяку працівникам згаданої кафедри, особливо її очільникові, професорові Ігореві Кузьо та доцентам Юрію Шоловію і Володимиру Боровцю.

– Вони з великим старанням і турботою створили зручний в користуванні підйомник у під’їзді нашого будинку, – розповідає пані Тетяна. – Таким чином ці безкорисливі люди значно полегшили моє та синове повсякденне життя. Я неймовірно радію, що у Львівській політехніці віднайшлися такі талановиті працівники, котрі відкликаються на нагальні потреби людей з обмеженими фізичним можливостями. А до слів нашої глибокої вдячності доєднується й мій старший син, який зараз несе нелегку службу в зоні АТО.

А розпочалося з того, що до кафедри звернувся начальник тамтешнього житлового ЛКП з проханням облаштувати хоча б один підйомник для потреб неповносправних мешканців у будинкові по вул. Чукаріна,11. Між іншим у віданні лише цього ЛКП знаходяться 208 багатоквартирних будинків, а це біля тисячі під’їздів, де зазвичай кожен десятий житель обмежений в своїх рухомих можливостях. Загалом тут ми маємо справу з загальнонаціональною проблемою. Адже при зведенні житла в радянські часи про вигоди та зручності цієї категорії наших громадян практично ніхто не дбав. Нині ж, коли держава нібито проголосила інклюзію, тобто процес реального включення осіб з інвалідністю в активне суспільне життя, одним зі своїх соціальних пріоритетів, на жаль, це відбувається переважно на словах. Натомість опікування життєвими потребами таких осіб й надалі в більшості випадків залишається справою рук волонтерів, благодійних фондів і ентузіастів.

Й кафедра вирішила відгукнутися на це прохання. Для фахівців такого рівня розробити відповідну конструкцію та реалізувати її в металі було не складно. Інше питання, що всі комплектуючі довелося виробляти власним коштом. А полегшила справу та обставина, що даний будинок має доволі просторий вхідний хол, тому змонтувати та запустити тут підйомник вертикального типу було не так вже важко. До речі, на цьому політехнічні машинобудівельники не зупинилися. Нині вони мають аналогічне прохання від одного з ЛКП в районі вулиці Патона. Але тут вони стикнулися зі значно складнішим техзавданням. Адже мають зробити інклюзивний підйомник у більш звуженому просторі, отож нова конструкція потребуватиме інших, більш складних інженерних рішень.

– Науково-виробнича база науково-дослідної лабораторії НДЛ-40 цілком дозволяє нам виготовляти подібні пристрої. Більш того їх вартість у нас в чотири – п’ять разів менша від відомих промислових зарубіжних аналогів, де ціна аналогічних підйомників перевищує 8 тисяч євро, – розповідає Ігор Кузьо. – Але, зрозуміло, що такими разовими благочинними акціями ми в Україні цю проблему будемо вирішувати десятками років. Натомість при відповідному фінансуванні ми готові запропонувати наші розробки для промислового виробництва й державі, й зацікавленим приватним структурам. Звичайно, після того, як наші підйомники покажуть себе в експлуатації, ми усунемо можливі недопрацювання та доведемо їх до остаточних кондицій. Але для того має бути бажання тих держструктур, котрі відповідають у нас за соціальні питання.

Нині ж у планах кафедри – розробка більш складних механізмів подібного типу. Вони стосуватимуться навчальних корпусів вищих навчальних закладів для потреб студентів і аспірантів з обмеженими фізичними можливостями.

Ігор Галущак

Львів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*