Від електролампочок до теорії чорних дір. 10 винахідників та науковців з інвалідністю

Фізик-теоретик Стівен Гокінг виступає на підтримку благодійної організації Breathe On UK, 30 квітня 2013 року в Лондоні, Велика Британія. Getty Images/John Phillips/UK Press

Липень — місяць гордості людей з інвалідністю (Disability Pride Month). За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, приблизно 1,3 мільярда людей у всьому світі мають значну інвалідність. Це 16% населення планети. Завдяки людям з різними формами інвалідності в нас з’явилося електричне освітлення, СМСки, поролон, клейка стрічка, удосконалилося землеробство та знання про чорні діри. Суспільне розповідає, що подарували світу 10 науковців із порушеннями тих чи інших функцій.

Флоренс Б. Зайберт — біохімікиня з Пенсильванії. У дитинстві вона перехворіла на поліомієліт, через що у Зайберт на все життя лишилися проблеми з опорно-руховим апаратом. Зокрема, вона кульгала.

У 1918 році Зайберт здобула ступінь бакалавра з хімії та зоології. У 1923-му стала докторкою філософії. Під час аспірантської роботи з доктором Лафайєтом Менделем працювала над усуненням бактеріального забруднення. Воно траплялося, коли робили розчини для вакцин та ін’єкцій, і через це в пацієнтів могла початися, зокрема, лихоманка. Зайберт знайшла спосіб усунути забруднення.

Жінка стала викладачкою і в Інституті Генрі Фіппса при Пенсильванському університеті створила похідну очищеного білка, яка згодом стала основою для тесту на туберкульоз.

Джордж Вашингтон Карвер народився 1864 року в рабстві на фермі в штаті Міссурі. Коли був немовлям, його матір і сестру викрала одна з банд рабовласників та перепродала в інший штат. Їхній господар, Мойсей Карвер, намагався повернути родину, але знайшов лише Джорджа та обміняв його на одного з коней. Мойсей і його дружина Сьюзен виховували Джорджа як рідну дитину.

У дитинстві Карвер захворів на кашлюк і так і не одужав. У нього все життя були проблеми з диханням і зі здоров’ям загалом. На фермі він не працював, вивчав рослини, зокрема лікарські. Закінчивши школу, подавався на вищу освіту, але перший коледж його не прийняв через походження. Та врешті Джордж таки вступив в інший.

Спочатку вивчав мистецтво та гру на фортепіано, але вчителька, дізнавшись про його інтерес до рослин і квітів, заохотила Карвера подати документи до Сільськогосподарської школи штату Айова. Карвер — перший афроамериканець, що здобув ступінь бакалавра. Вражені його дослідженнями щодо грибкових інфекцій рослин сої, професори попросили Карвера залишитися в аспірантурі.

Основне його відкриття — сівозміна. Карвер виявив, що бавовна, якщо її роками вирощувати на тих самих землях, виснажує ґрунт, що призводить до низької врожайності. Тож періодично на бавовняних полях треба садити азотфіксувальні рослини, такі як арахіс, соєві боби та батат — і це відновить ґрунти й родючість.

З іншого боку, через нову систему з’явився надлишок небавовняних культур. Карнер знайшов вихід і з цього. Винайшов понад 300 харчових, промислових і комерційних продуктів з арахісу: молоко, соус, пунші, кулінарні та масажні олії, папір, косметику, мило, морилки. У 1940-х про нього видали книгу “Людина-арахіс”, та однойменний фільм.

Джон Роберт Горнер мав дислексію. Це хвороба, що характеризується проблемами з читанням, попри нормальний інтелект та за відсутності порушень слуху і зору.

Горнера обзивали дурним, хоча сам він згадував: “Я рано зрозумів, що можу робити те, чого не можуть інші”. У 1965 році Джон провалив навчання в Університеті Монтани, його призвали в армію. Певний час він працював у розвідці у В’єтнамі. Потім повернувся до навчання, але знову покинув його.

Зрештою він почав працювати техніком в Музеї природничої історії Принстонського університету. Там, у середині 1970-х, разом із колегою знайшов перші конкретні докази того, що динозаври піклувалися про потомство. Він також відкрив новий вид динозаврів — маязавра. У 1986 році Горнеру надали почесний ступінь доктора наук.

Томаса Едісона в школі називали “божевільним”, вважали розумово відсталим, через що мама забрала його і почала навчати вдома. Крім того, хлопець оглух. За однією версією — після скарлатини, за іншою — після того, як його підняли за вуха на потяг. Сам Томас бачив плюси у глухоті — це полегшувало концентрацію на експериментах і дослідженнях.

Едісона інколи називають винахідником електричної лампочки, але це не так, лампи існували раніше. Едісон же зробив їх комерційно вигідними — щоб довго світили. Він винайшов карбонову нитку, яку розміщують усередині лампи розжарювання. А ще — розвинув систему електричного освітлення для міст.

Завдяки Едісону також розпочалася історія аудіокниг. У 1877 році — ще до роботи над лампочками — він винайшов фонограф. Це вперше зробило можливим запис усного мовлення. У 1932 році Американська федерація сліпих почала створювати на основі цього винаходу аудіокниги на вінілі для незрячих.

Кожна сторона платівки мала 15 хвилин аудіо, і платівки надходили наборами з повними текстами популярних творів, таких як п’єси Шекспіра чи Конституція США. У 1932 році Конгрес прийняв закон, який дозволяв Бібліотеці Конгресу випускати аудіокниги. Це розширило кількість доступних найменувань у бібліотеці.

Роберт Вайтбрехт — американський фізик, який був глухим від народження. У 1960-х він винайшов телетайп — пристрій, що перетворював звукові сигнали з телефону на текст на друкарській машинці.

Ця новинка не тільки дозволила людям із вадами мовлення та слуху залишатися на зв’язку, але й заклала основу для сучасних технологій. СМС-повідомлення та електронна пошта — “нащадки” телетайпу.

Також Вайтбрехт працював над Мангеттенським проєктом і винайшов лічильник Гейгера для вимірювання радіоактивності.

Чарлі Лієр частково втратив зір у 14 років через вибух під час святкування Дня незалежності США. Попри це, він здобув ступінь доктора філософії з органічної хімії в Університеті Іллінойсу та почав працювати в компанії 3М. Перші 10 років розробляв методи синтезу агрохімікатів і фармацевтичних молекул. Тоді долучився до Технологічного центру чутливих до тиску клеїв.

Його робота допомогла в розробці стрічки для підгузків, пакувальної стрічки, віконної плівки, медичних клеїв тощо. Коли Лієр ішов на пенсію, за його іменем був 81 патент.

Попри численні операції, з роками зір Лієра погіршувався. Він повністю осліп у 47 років, у 1989-му.

Чарльз К. Прайс у 6 років втратив руку через нещасний випадок — вибухнула коробка з динамітом. Попри це, він все життя займався спортом. А також наукою. У 1930 році Прайс вступив до коледжу Суортмор і став фахівцем з хімії, а за шість років — захистив дисертацію.

У Другу світову війну він працював над кількома проєктами. В рамках першого — виявляв хімічну зброю та виготовляв польове обладнання для її видалення. В другому проєкті Прайс розробляв корисні замінники хініну для лікування малярії в південній частині Тихого океану.

Незадовго до закінчення Другої світової він став керівником хімічного факультету Університету Нотр-Дам. Там винайшов і запатентував поліпропіленоксид-поліуретановий каучук, який став основою для більшості поролону, що і досі виробляється у світі. Це губки, матраци, будівельні піни, звукоізоляція, рятувальні жилети для води. У 1965 році Прайс став президентом Американського хімічного товариства, і відомий як “батько науки про полімери”.

Джон Неш — математик, який багато років страждав на шизофренію. В нього були епізоди параноїдального марення, які навіть призвели до госпіталізації у 1959 році.

Неш став лауреатом Нобелівської премії з економіки в 1994-му “за фундаментальний аналіз рівноваги в теорії некооперативних ігор”. Цю роботу він написав у 21 рік. Учений довів існування ситуацій між двома гравцями, за яких жоден з них не зможе збільшити виграш, змінивши стратегію поведінки, — це так звана “рівновага Неша”.

Неш не прочитав традиційну Нобелівську лекцію в Стокгольмському університеті: організатори непокоїлися через його стан.

У 2001-му про Неша зняли біографічну стрічку — “Ігри розуму”. Картина отримала чотири “Оскари”.

У 2015 році він з дружиною загинув в ДТП.

Фаріда Бедвей народилася в Нігерії, а живе в Гані. З дитинства має церебральний параліч. Каже, що цей стан допоміг їй стати більш терплячою та стриманою.

Бедвей здобула освіту в галузі інформатики в Університеті Гартфордшира у Великобританії. Вона — співзасновниця та головна технічна директорка Logiciel (Гана) Ltd — компанії, яка розробляє ПЗ для банківських систем. Також Бедвей — інженерка-програмістка у Microsoft, а ще захищає права людей з інвалідністю. У 2013-му африканський журнал CEO Magazine назвав її однією з найвпливовіших жінок континенту.

Стівен Гокінг — фізик-теоретик. Гокінг був майже повністю паралізований і говорив за допомогою синтезатора мови. Причина цьому — бічний аміотрофічний склероз (БАС). Ця недуга є формою захворювання рухових нейронів. Вона супроводжується болем, під час неї рухові нейрони, або мотонейрони — клітини, які контролюють рух м’язів — поступово руйнуються, а люди тоді втрачають контроль над тілом.

Гокінг спільно з британським фізиком та математиком Роджером Пенроузом довели, що Великий вибух почався з нескінченно маленької точки — сингулярності. Вчений до того ж виявив, що чорні діри випромінюють енергію і поступово втрачають масу. Також науковець визначив, що під час Великого вибуху існували дуже гарячі крихітні чорні діри. Вони втрачали, масу поки не вибухнули й не зникли — після чого вивільнилася величезна кількість енергії.

Юлія Кузьменко