Збірна України взяла участь у Invictus Germany в Дюссельдорфі (АУДІО)

Наприкінці липня в німецькому Дюссельдорфі відбулись змагання для ветеранів Invictus Germany. В них взяли участь понад 100 ветеранів із 8 країн: України, Німеччини, США, Великобританії, Франції, Нідерландів, Бельгії та Естонії. Детальніше про змагання в ефірі Армія FM розповіли керівник ветеранського відділу фонду «Повернись живим» і менеджер збірної України на Invictus Germany Тарас Ковалик та учасник Invictus Germany Володимир Товкис.

В Дюссельдорфі відбувся захід для ветеранів Invictus Germany, менеджер української команди Тарас Ковалик детальніше розповів про ці змагання.

– Цей захід проводився вперше, оскільки він є спортивним фестивалем, це не класичні змагання, в нашому розумінні. Він мав за мету створити атмосфери співдружності та братерства, ніж досягнення високих спортивних результатів. «Ігри Нескорених» – це мало про спорт, а дуже багато про ветеранську спільноту. Від нашої країни було 17 ветеранів та 2 ветеранки, було більше 100 учасників із 8 країн, найбільше з Німеччини. Ми отримали запрошення взимку на цей проєкт. Серед ветеранів, які з 2017 року брали участь в «Іграх Нескорених», ми відібрали членів збірної. Це фестиваль, там навіть не було категоризацій по пораненнях, повністю функціональні люди змагалися проти людей, в яких могло не бути руки або ноги, а в класичних спортивних змаганнях є категоризація. Ми відібрали людей, які вже були на змаганнях і є активними у ветеранській спільноті, щоб їх знову актуалізувати в цьому середовищі. Також ми запросили тих, кого давно не бачили, щоб повитягувати їх з дому. Ми хотіли показати, що «Ігри Нескорених» в Україні це не разова акція, а ми хочемо створити таку спільноту. Ті хто зміг відгукнулися на нашу пропозицію і ми відвезли їх на цей фестиваль. На Invictus Germany було 4 вили спорту: настільний теніс, гребля на тренажері, велоспорт на тренажері та волейбол сидячи. Ми виграли медалі, але я не казатиму кількість, бо ми не ведемо цього заліку. Всі хлопці та дівчата виступили гідно. Треба було 20 хвилин крутити велосипед і люди зголосилися, розуміючи, що не можуть досягнути якихось спортивних результатів, але накручували, бо в першу чергу, кожен перемагає себе. Для нас було важливо показати, що Україна не сходить з дистанції, ми завжди беремо участь у всьому, чому можна. Навіть, якщо ми не можемо показати спортивний результат – важливо показати нашу незламність.

Ветеран, учасник збірної України на Invictus Germany Володимир Товкис розповів про свою службу в армії, реабілітацію від важкого поранення, участь в «Іграх Нескорених» та свої спортивні досягнення.

– У 18 років я проходив строкову службу в 25-й повітряно-десантній бригаді. Після служби я підписав контракт із управлінням держохорони. Але мені там було не по собі, бо я військовий і сидів в урядовому кварталі у відносній безпеці, а є люди, яких мобілізують, а вони не навчені військовій справі і йдуть воювати. Мене це трошки заїло і я звільнився з держохорони і влаштувався у 4-ту бригаду оперативного призначення НГУ, яка виїжджала на фронт. На війні я отримав поранення в голову. Після поранення почалась реабілітація, яку потрібно почати швидко і не зволікати, щоб відновитись до свого ідеального стану. Пізніше мені побратим показав відео з хлопцем, в якого теж поранення в голову і він бере участь в змаганнях, я подумав, що я теж так можу. Я іноді їжджу по лікарнях і показую хлопцям на своєму прикладі, що не треба зупинятись. До Invictus Germany я не довго готувався, а от до Invictus Games-2023 я серйозно готувався, а тут був фестиваль. Я зараз обмінявся контактами з тими, з ким познайомився на минулих іграх. На цьому фестивалі я посів 5 місце. А якщо взяти українські змагання, то моя медальниця вже обвішана, я беру участь у всіх змаганнях, яких можу.

Тарас Ковалик розповів, яке ставлення до України та наших ветеранів за кордоном.

– Коли ти туди приїжджаєш, то є відчуття, що це наш спільний підрозділ, а не люди 8 різних націй. Там всі бійці, які служили своїм країнам і немає відчуття, що ти якийсь інакших, хоча є мовний бар’єр. В мене як ветерана та інваліда війни немає відчуття, що ми інакші, просто ми воювали на різних війнах. Але відчувається повага, бо там не всі мають бойових ветеранів, є ті, хто отримав поранення на полігонах. І відчувається, що до нас трохи більша повага, бо ми зараз ведемо активну війну. Німці влаштували фестиваль не тільки для ветеранів, а й для їхніх родин. Ми взяли на змагання тільки учасників, але в майбутньому привеземо і родини, щоб вони трохи відпочили і провели міні відпустку.

Володимир Товкис дав пораду українським ветеранам.

– Тут потрібно бути з вірою в себе. І я виступаю за те, щоб військові займались спортом. Я пропагую його, їжджу по лікарнях і громадах з адаптивними видами спорту і розповідаю хлопцям, щоб вони знали, що таке існує і життя після війни не закінчується. На моєму прикладі можна побачити, що життя триває. Я після поранення нормально з’їздив на море і сходив у гори, бо раніше не було часу. Життя продовжується, вірте в себе!