Після скандалу з «продажем» інвалідності прокурорам та подальшим рішенням РНБО про ліквідацію медично-соціальних експертних комісій, шукаємо відповіді на найбільш розповсюджені запитання українців, пише NV.
Основне, що варто зазначити: рішення Ради національної безпеки України — не щось унікальне, адже реформа, що передбачала ліквідацію МСЕК, готувалась раніше в рамках Державної антикорупційної програми НАЗК. Зокрема, законопроєкт Міністерства охорони здоровʼя «Про внесення змін до деяких Законів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» ще з 10 жовтня 2024 року перебуває на громадському обговоренні у МОЗ.
Виходячи з наведеного, можна припускати, що впровадження нових підходів в питаннях встановлення інвалідності людини не займе аж так багато часу і більшість заходів вже впроваджуються. Та про все по черзі.
Чи понесуть кримінальну відповідальність недобросовісні члени медично-соціальних експертних комісій?
Рішення РНБО багато в чому стосується саме правоохоронних органів і Міністерства охорони здоровʼя. Через спеціально створені робочі групи вони мають провести перевірки комісій (МСЕК) щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів.
Підкреслюю: перевірятимуться не геть усі рішення МСЕК, а саме щодо посадовців — скільки було таких рішень, які саме рішення ухвалювались, наскільки вони були обґрунтовані. Відповідно до рішення Ради нацбезпеки, введеного в дію указом президента, ці робочі групи протягом трьох місяців мають провести перегляд рішень МСЕК і в певних моментах навіть ініціювати відкриття кримінальних проваджень у разі виявлення безпідставних рішень щодо встановлення інвалідності.
Також слід зазначити, що Рада нацбезпеки своїм рішенням поставила завдання:
- МОЗу — розробити нову законодавчу базу, що, як зазначалося, вже й так напрацьована.
- Мінсоцполітики переглянути механізм нарахування пенсійних виплат посадовцям державних органів
- Генеральному прокурору — розробити окремий проєкт закону щодо нарахування зарплат, пенсійних виплат, повторних перевірок підстав отримання інвалідності прокурорами
- Прикордонній службі — розробити законодавчу ініціативу щодо перетину кордону для колишніх посадових осіб державних органів (які можуть користуватися своїм правом перетину кордону як особа з інвалідністю)
- Пенсійному фонду — провести аудит нарахувань пенсійних виплат посадовим особам державних органів. Це необхідно для розуміння масштабів можливих зловживань та втрат для державного бюджету
- Мінцифрі — розробити план цифровізації систем та сервісів охорони здоровʼя. Але й тут жодних сюрпризів — цифровізація відбувається вже не перший рік в рамках Державної антикорупційної програми НАЗК.
Кому наразі можуть переглянути висновки МСЕК? Якщо людина має реальну інвалідність, чи має вона готуватися до того, що їй доведеться отримувати новий висновок?
На сьогодні після указу президента, яким він ввів у дію рішення РНБО, передбачено перегляд рішень, повʼязаних з посадовими особами державних органів. Тобто увага сконцентрована не на всіх, хто отримав інвалідність, не на військовозобовʼязаних, а саме на тих, хто має посади в державних органах, а також окремим пунктом — працівників прокуратури. Проте не виключаю, що надалі це буде розповсюджуватись на ширше коло осіб. Можливо, шляхом відкриття кримінальних проваджень і отримання відповідних додаткових доказів.
Але говорити, що усі виплати на сьогодні припиняться відповідно до цього рішення РНБО та указу президента, не слід. Щодо осіб, які мають «реальну» інвалідність і в них всі документи в порядку та внесені в систему, вважаю, їм не варто хвилюватися.
Що буде з тими членами МСЕК, які не будуть притягнуті до кримінальної відповідальності?
Будуть шукати нову роботу, адже при ліквідації МСЕК всі їх працівники будуть звільнені з виплатою зарплати за три місяці. Ті працівники МСЕК, які відповідатимуть необхідним кваліфікаційним вимогам, зможуть влаштуватися в медзаклади або навіть отримати нові спеціалізації.
Що буде замість МСЕК?
Відповідно до розробленого проєкту закону («Про внесення змін до деяких Законів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи») це буде якісно новий орган — експертні комісії з оцінювання повсякденного функціонування особи. Припускаю, що функціонуватимуть вони за прикладом ВЛК при цивільних медзакладах — тобто через договір НСЗУ із закладами охорони здоровʼя. Це вже відпрацьований механізм, а отже не повинно бути складнощів.
Згідно із проєктом закону, в стаціонарних закладах спеціалізованої медичної допомоги (тобто лікарнях, а не поліклініках) для кожного пацієнта будуть разово створюватись та чи інша комісія з профільних для того чи іншого випадку фахівців.
Дві речі, які, на мій погляд, можуть понизити ефективність цього підходу. Перше — з мого досвіду спілкування з менеджментом закладів охорони здоровʼя — досить поширене серед лікарів явище. Мова про небажання лікарів вести медичну документацію в електронній формі. Тобто на сьогодні в них є обовʼязок всі медичні записи пацієнтів вносити в систему, але практика свідчить, що значна кількість лікарів доручають це медсестрам, інтернам тощо. І це призводить до сповільнення процесу, введення час від часу не зовсім коректних даних. Враховуючи, що у нових комісій буде більше адміністративних функцій, лікарям потрібно буде відходити від практики делегування саме таких повноважень «помічникам».
Друге — це те, чого на сьогодні в законопроєкті немає та, сподіваюся, до моменту ухвалення в цілому, зʼявиться. А саме — норма про необхідність залучати до комісій різних фахівців в межах відділення, а не одного й того самого. Простими словами, щоб не виникало таких випадків, що дві людини, наприклад, з хірургічного відділення постійно оперують, а одна займається виключно справами комісії. Медики повинні чергуватися. Це має бути постійна ротація, яка передусім допоможе запобігати корупційним ризикам.
Чи буде якийсь перехідний період після ліквідації МСЕК?
Після того, як законопроєкт МОЗу набере чинності, замість медико-соціальної експертизи, зʼявиться експертиза іншого виду. І ця експертиза не передбачає створення окремих структур. Враховуючи, що це будуть разові комісії, створені в закладах охорони здоровʼя, то в перехідному періоді просто немає сенсу. Ба більше, якщо на момент набрання законом чинності вже буде підготовлена та своєчасно ухвалена відповідна постанова Кабінету міністрів, то нові комісії фактично зможуть функціонувати за новим порядком ледь не з наступного дня.
Як подолати корупцію в питаннях встановлення інвалідності?
Ще з 2019 року, перебуваючи на посаді міністерки охорони здоровʼя, я ініціювала робочі зустрічі з представниками Міністерства соціальної політики щодо того, аби переглянути повністю діяльність МСЕК. На моє переконання, ці комісії виконували точно не ті функції, які взагалі притаманні закладам охорони здоровʼя. Вони брали на себе більше, ніж мають брати фахівці медичного профілю. Отже, очевидно, що зміни назріли давно.
Для зниження корупційних ризиків, на мій погляд, необхідно мінімізувати людський фактор в процедурах встановлення інвалідності. Вже на сьогодні ми маємо досить багато затверджених та перекладених за допомогою спеціалістів ВООЗ національних класифікаторів хвороб, а також класифікатор функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я. Це дозволяє автоматизувати багато процесів. Також необхідно внести зміни в діяльність електронної системи охорони здоровʼя.
Проте, як я вже зазначала, на сьогодні більшість рішень, озвучених РНБО, й так включені в Державну антикорупційну програму НАЗК. Окрім цього, ними ж проведено дослідження у 2021 році, де чітко визначені основні причини наявності тих чи інших корупційних дій і частина з них стосується недостатньої діджиталізації, а відтак впливу людського фактора.
Щодо діяльності закладів охорони здоровʼя, то тут має бути впровадження фіксування усіх звернень та медичних висновків в електронній формі, що фактично формує цифровий слід, який неможливо підробити заднім числом, неможливо внести недостовірні дані заднім числом, адже на корекцію є лише 5 днів. Маємо успішний приклад щодо запровадження електронних лікарняних, які я, як експерт в межах громадської ініціативи «Разом проти корупції», з 2015 року адвокатувала.
Саме у такий спосіб має утворюватись база медичної документації, що використовуватиметься в добросовісних цілях для експертизи стану здоровʼя та функціонування особи. А певні шахрайські схеми отримання неправомірних рішень щодо умовної інвалідності буде реалізувати майже неможливо.
Зоряна Скалецька
Партнерка Ario Law Firm, міністерка охорони здоровʼя 2019−2020 рр.