Нині у Верховній Раді розробляють законопроєкт, який закріпить українську жестову мову як державну, на рівні з українською. Зокрема, до УЖМ вже увійшли нові жести, створені під час російсько-української війни.
Про це Суспільному до Міжнародного тижня жестових мов розповіла перекладачка та директорка ГО “Перекладачі жестової мови та людей з інвалідністю “МІСТ” Наталія Московець.
Документ має визначити українську жестову мову та надати їй офіційний статус. За словами Наталії Московець, це дозволить обирати жестову як одну з мов для вивчення, зокрема як іноземну. Паралельно триває процес дерусифікації жестової мови. Українські фахівці повертають національні відповідники жестів замість кальок із російської. Над цим працює спеціальна комісія, яка відбирає найкращі пропозиції до тих чи інших слів.
Як розповіла Наталія Московець, в умовах війни мова швидко змінюється. З’явилися жести для понять, яких раніше не існувало: “БпЛА”, “ракета”, “джавелін”. Найбільш важливими для щоденного використання стали сигнали тривоги та небезпеки.
“Коли є небезпека, глухій людині потрібно показати, що це “тривога”, “тікай”, “ховайся”. Важливим є і жест “заспокойся” — щоб людина розуміла, що відбувається”, — розповіла перекладачка.
Нині спільнота людей з порушенням слуху поповнюється військовими. Проблему акубаротравм наслідок бойових дій часто не фіксують під час виявлення поранень у бійців, що ускладнює подальшу реабілітацію. Натомість документування таких травм дозволяє пройти обстеження та отримати слухопротезування безплатно в межах державної програми або за допомогою благодійних фондів.
Перекладачка та директорка ГО “Перекладачі жестової мови та людей з інвалідністю “МІСТ” Наталія Московець. Суспільне Полтава
“Людині, яка пройшла війну, має інші поранення, втрати, серед них і слух, потрібно сприйняття: “Так, я глухий і я буду такий”. Такі люди зазвичай вважають себе тими, що тимчасово втратили слух, я просто спілкуюся з ними і розумію, вони говорять: “Це тимчасово, воно відновиться і все”. Вони не йдуть до глухих, тому що вони не бачать там перспективи розвитку”, — розповіла Наталія Московець.
За словами перекладачки, підтримати людей із порушенням слуху може кожен. Для цього достатньо знати кілька базових жестів — “вітаю”, “дякую”, “до побачення”. Такі дії допомагають налагодити комунікацію та зробити суспільство інклюзивнішим.
“Люди з порушенням слуху, вони очима вишукують тих, хто готовий з ними йти на контакт. Оці очі в очі для того, щоб просто побачити: “Я тебе розумію. Я тобі допоможу”. “Я тебе люблю”. Мій улюблений жест, це міжнародний жест, який виглядає як “I love you”. Це не про кохання, а це “я розумію, що ти глухий і я готовий з тобою комунікувати і співпрацювати”.
Оксана Солопко, Світлана Мостепан