Законопроєкт про розумне пристосування може суттєво розширити можливості працевлаштування для людей з інвалідністю — від компенсації роботодавцям за облаштування робочого місця до підтримки підприємців з інвалідністю.
Про ці зміни та їхнє значення для ринку праці в ефірі Українського радіо розповіла виконавча директорка «Ліги Сильних» Дар’я Кукуріка.
Що саме зміниться для людини з інвалідністю після ухвалення закону про розумне пристосування?
Зміниться передусім можливість працювати там, де людина хотіла б працювати, адже розумне пристосування передбачає створення необхідних умов для виконання роботи відповідно до її потреб.
Облаштування робочого місця за потребою для людини з інвалідністю більше не залишатиметься лише на розсуд роботодавця. У закон закладається механізм компенсації витрат роботодавцю на таке облаштування. Тобто якщо для працівника потрібні певні адаптації чи обладнання, роботодавець зможе отримати відшкодування.
У яких умовах сьогодні працюють люди з інвалідністю?
Станом на сьогодні в Україні близько 3,2 млн людей з інвалідністю, і приблизно 1,5 млн із них потребують пристосування робочого місця. Тобто фактично майже половина людей з інвалідністю потребує певної підтримки для того, щоб мати змогу повноцінно працювати. Це свідчить про критичність проблеми та системну нестачу доступних умов праці.
Важливо, що законопроєкт закладає новий механізм: людина з інвалідністю зможе отримати розумне пристосування як через роботодавця, так і під час пошуку роботи через центр зайнятості. Це новація для українського законодавства, яка розширює можливості доступу до праці ще на етапі працевлаштування.
Як виглядають засоби розумного пристосування?
Поняття розумного пристосування охоплює дуже широкий спектр рішень. Важливо, що не існує вичерпного переліку того, що саме вважається розумним пристосуванням, адже це завжди індивідуально і визначається в кожному конкретному випадку залежно від потреб людини.
Розумне пристосування може включати можливість працювати дистанційно, неповний робочий день або гнучкий графік. У деяких випадках — зменшення рівня шуму в офісі, якщо звуки від обладнання заважають працівнику. У разі потреби це також може бути спеціальне обладнання.
Окремий напрям — технічні засоби та програмне забезпечення. Один із найпоширеніших прикладів — скрінрідери для людей із порушенням зору. Це програми, які озвучують текст із екрана комп’ютера: документи, таблиці Excel, електронні листи чи контент сайтів. Завдяки цьому людина може сприймати інформацію на слух і повноцінно виконувати професійні обов’язки — працювати в журналістиці, фінансах, адміністративній сфері чи будь-якій іншій галузі. Якщо роботодавець придбає таке програмне забезпечення, він зможе отримати компенсацію його вартості.
Розумне пристосування також може включати точкові зміни приміщення: облаштування доступного маршруту до робочого місця, встановлення пандусів, розширення проходів, адаптацію санвузлів — усе, що забезпечує фізичну можливість перебування людини, зокрема тієї, яка пересувається на кріслі колісному.
Як зміни вплинуть на ринок праці та повернення ветеранів і ветеранок до роботи?
Вплив законопроєкту на загальну ситуацію на ринку праці можна буде оцінити вже після його ухвалення та впровадження. Для цього необхідно провести додаткові соціологічні дослідження, зокрема щодо наявних бар’єрів у працевлаштуванні. Важливо буде проаналізувати, чи відзначатимуть роботодавці зменшення труднощів у частині забезпечення розумного пристосування та чи зросте готовність наймати людей з інвалідністю.
Що стосується ветеранів і ветеранок, то після повернення з бойових дій і, зокрема, у випадку набуття інвалідності, вони отримають більше інструментів для повернення до економічного життя. Йдеться й про підтримку у разі започаткування власної справи.
Законопроєкт передбачає, що механізм компенсації поширюватиметься не тільки на роботодавців, а й на фізичних осіб-підприємців з інвалідністю та самозайнятих осіб. Тобто ветеран або ветеранка з інвалідністю зможуть отримати компенсацію витрат на необхідне пристосування як у межах найманої праці, так і у разі ведення власного бізнесу. Це розширює можливості для професійної реалізації та економічної незалежності після служби.
Що робити людині з інвалідністю вже зараз — поки законопроєкт на розгляді?
Людині з інвалідністю не варто чекати ухвалення законопроєкту, щоб виходити на ринок праці. Уже зараз важливо шукати роботу саме там, де вона хоче себе реалізувати, і користуватися чинними інструментами підтримки.
Зокрема, сьогодні діють норми, які передбачають запровадження спеціалізованих кар’єрних радників для людей з інвалідністю. Такий фахівець може забезпечити індивідуальний супровід: допомогти з пошуком роботи, підготовкою до співбесіди, професійною орієнтацією та надати психологічну підтримку.
Людина з інвалідністю має право відкрито говорити про свої потреби та нагадувати роботодавцю про необхідність створення належних умов праці. Важливо не боятися озвучувати, які саме адаптації потрібні для ефективної роботи.
Водночас варто розуміти, що вдосконалення законодавства — лише один із кроків до системних змін. Люди з інвалідністю, незалежно від того, чи отримали вони травми під час війни, чи мають інвалідність з народження, можуть і мають бути частиною відкритого ринку праці. Це заклик не лише до самих людей з інвалідністю — не боятися і пробувати, — а й до роботодавців: відкриватися до співпраці, адже це про взаємне підсилення і розвиток.
Нагадуємо, що 18 лютого відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, де також розглянули законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо удосконалення механізму забезпечення розумного пристосування №14389 від 21.01.2026.
Для участі в розробці й удосконаленні законопроєкту №14389 «Ліга Сильних» залучила робочу групу з 17 експертів організацій людей з інвалідністю.
Місаілова Марія