«Розумне пристосування» означає внесення, коли це потрібно, в конкретному випадку, необхідних і відповідних модифікацій та коректив, що не становлять непропорційного чи невиправданого тягаря для цілей забезпечення реалізації або здійснення особами з інвалідністю нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод.

Відповідно до трудового законодавства, а також Директиви «рівності» ЄС, положення якої Україна має впровадити у своє законодавство, роботодавцям заборонено дискримінувати працівників за будь-якими ознаками. Проблема полягає в тому, що навіть законослухняний роботодавець не завжди розуміє, що його дії можуть нести ознаки дискримінації людей з інвалідністю.

Із ратифікацією Україною в грудні 2009 року Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, в українському законодавстві з’явилось визначення розумного пристосування. До сьогодні практика його застосування так і не стала поширеною, що, на певне, пов’язано із незрозумілістю цього нового терміну.