У київському метро з’явились карти-схеми, доступні для незрячих

Інфраструктура великих міст є недоступною для вільного користування людьми з інвалідністю. На жаль, ані національне законодавство, ані взяті Україною міжнародні зобов’язання практично не впливають на ситуацію з доступністю транспорту, вулиць міст, більшості об’єктів громадського призначення. Намагаючись скористатися ними люди з інвалідністю, стикаються з проявами дискримінації. Саме такі питання обговорили експерти на прес-конференції «Європейський вимір доступності України для людей з інвалідністю».

Україна за останній рік гідно відстояла своє право рухатися в напрямку євроінтеграції, багато що змінилося в суспільстві, якому ближчими стали демократичні цінності. Але, на жаль, і надалі не відбувається належних заходів для забезпечення рівних прав для майже трьох мільйонів громадян – українців з інвалідністю, серед яких понад 70 тисяч – люди з вадами зору, права яких, зокрема гарантує Конвенція ООН «Про права людей з інвалідністю», прийнята у 2009 році.

«З метою поліпшення ситуації з доступністю транспорту для людей з інвалідністю по зору ми виготовили та розмістили у вестибюлях шести пересадочних станцій Київського метрополітену рельєфнографічні карти-схеми Київського метрополітену, якими зможуть скористатися, на рівні з іншими, пасажири з порушеннями зору та повністю незрячі. Карти виготовлено у відповідності до міжнародних стандартів доступності для людей з інвалідністю і з урахуванням принципів універсального дизайну», – зазначила Юлія Сачук, керівник проекту «Інформаційна та інфраструктурна доступність для людей з вадами зору».

«Для розміщення перших шести карт було обрано вестибюлі станції на пересадочних вузлах, оскільки вони розташовані у центральній частині міста, і ними користується більшість пасажирів: Театральна, Золоті Ворота (вхід із Золотоворітського Проїзду), Площа Льва Толстого, Палац спорту, Майдан Незалежності та Хрещатик (вхід із вулиці Хрещатик)», – наголосила Олена Москаленко, начальник виробничо-технічного відділу руху КП Київський метрополітен.

За словами Анни Серпутько, експерта Асоціації тифлопедагогів України, рельєфнографічні схеми покликані допомогти пасажирам з вадами зору скласти уяву про географічне розміщення районів міста Київ, напрямки ліній метрополітену, розташування пересадочних вузлів та окремих станцій відносно річки Дніпро та інших об’єктів. Таким чином незрячі люди матимуть змогу самостійно скласти оптимальний маршрут свого пересування містом, розрахувати його тривалість, а отже, зробити проїзд містом максимально комфортним та ефективним.

Всі карти-схеми розміщено нарівні обличчя людини середнього зросту. Чергові на контрольно-пропускних пунктах проінструктовані і готові, в разі необхідності, зорієнтувати незрячого пасажира щодо розташування схеми. Вивчивши карту, незрячий пасажир має можливість попросити чергового про супровід до поїзда.

Ця карта – це не просто перша рельєфнографічна карта в Україні. Це початок культури користування картами серед незрячих і людей з вадами зору. Останні рельєфні карти, що і досі збереглися у спеціалізованих школах, були виконані ще за радянських часів. Саме тому незрячі люди мають заново навчитися користуватися мапами. І такі мапи, вказівники і таке інше мають перестати бути розкішшю та стати повсякденною річчю, як це давно є у Європі. Тоді і європейці зможуть себе відчути в Україні як вдома.