Нещодавно на сайті KNK.media було опубліковано статтю «Юрій Крикунов і проблеми інвалідів: нічого не чую, не бачу, не кажу». У ній ішлося про візит до директора Департаменту соціальної політики КМДА (надалі — Департамент) киянки Наталії, яка пересувається інвалідним візком через ДЦП. З-поміж інших питань мешканка столичної Троєщини підняла проблему відсутності пандусу в її парадному. Сьогодні ця історія набула цікавого продовження.
Редакції КНК Медіа стало відомо про отримання Наталією відповіді на своє звернення за підписом заступника директора Департаменту Світлани Назаренко. Варто зауважити, що пані Світлана очолює управління соціального захисту інвалідів, чорнобильців, ветеранів (управління соцзахисту), тому передача Юрієм Крикуновим зазначеного питання на вирішення саме їй видається цілком законним і логічним.
Проте службова особа, пославшись на затвердження 30 червня 2016 року змін до складу міського комітету доступності КМДА, повідомила киянці про відсутність фінансування через те, що перше засідання цього органу тільки відбудеться найближчим часом. Така відповідь викликає подив аж до обурення і більше схожа на відписку. Адже відповідно до Типового положення про такі комітети, затвердженого спільним наказом Мінбуду і Мінпраці від 8 вересня 2006 року, вони мають лише консультативно-дорадчі функції. Так, згідно з п. 3 цього акту комітет доступності:
• здійснює громадський контроль за відповідністю будівель, споруд, транспорту і місць відпочинку вимогам чинних будівельних норм;
• готує пропозиції органам влади, підприємствам і установам щодо створення доступного середовища для маломобільних груп населення;
• надає консультації і розробляє пропозиції щодо удосконалення будівельних норм з питань доступності інфраструктури міста;
• сприяє ефективній співпраці місцевих органів влади у створенні доступного середовища.
Жодними повноваженнями, від яких напряму залежить визначення витрат міського бюджету на створення у столиці доступного середовища, дана структура не наділена. Тим паче, у листі пані Назаренко йдеться не про новий орган, а лише про зміну в складі нинішнього, створеного КМДА у лютому 2009 року. Тобто, в разі його роботи всі минулі сім з половиною років, фінансування повинно було надходити. Однак начальник управління соцзахисту говорить саме про перше його засідання та відсутність коштів у зв’язку з цим. Виникають питання: що робив столичний комітет доступності весь час свого існування або куди йшли кошти, що виділялися з міського бюджету на фінансування доступного середовища за його пропозиціями? Нам поки що про це невідомо.
Зате з прочитаного очевидно, що головний опікун людей з інвалідністю Києва просто не захотіла вирішувати проблеми своєї підопічної. Звісно, у спеку не те, що допомагати, а навіть обмірковувати способи надання допомоги важко. Навіть якщо це входить до твоїх службових обов’язків. Навіть якщо доручення дав сам директор Департаменту, стільки разів нагороджений за заслуги у соціальній сфері. Адже за період з 1999 року по 2010 рік отримати Подяку Президента України і п’ять урядових нагород — це не жарти! Тим паче саме тоді, коли Рахункова палата України виявила нецільове використання коштів Фонду соціального захисту інвалідів, в органах якого Юрій Крикунов обіймав керівні посади.
Мабуть, діяльність її начальника наштовхнула пані Світлану на цікаві думки. Якщо шефа нагороджують за неграмотне управління державними фінансами, то чому б їй не «вислужится» відписками від набридливих скаржників? Ну навіщо жінці в інвалідному візку той пандус? Нехай сидить удома, доглядає дитину! Інакше пояснити відповідь службової особи управління соцзахисту можна лише вказівкою директора Департаменту прикрити його бездіяльність відсутністю бюджетного фінансування.
Однак службові особи не розуміють, що їхнє нехтування своїми обов’язками є злочином, оскільки може заподіяти істотну шкоду правам і законним інтересам людей з інвалідністю або навіть спричинити тяжкі наслідки. Це заборонено ст. 367 Кримінального кодексу України і тягне за собою покарання від штрафу до позбавлення волі на строк до п’яти років. Тому відповідно до ст. ст. 214 і 216 Кримінального процесуального кодексу України Наталія має право звернутися до органів Національної поліції із заявою про службову недбалість з боку цих осіб.
Активісти Всеукраїнського комітету народного контролю надаватимуть всебічну допомогу киянці у реалізації нею своїх прав. Редакція КНК Медіа спостерігатиме за розвитком цієї історії.
Наталія Мороцька