У Харкові триває фестиваль «ІнклюзивON», присвячений безбар’єрності та безпечності міста для людей з інвалідністю.
Першого дня в медіа-центрі «Накипело» відбувся круглий стіл під назвою «Доступний Харків. Бажане і дійсне», під час якого його учасники говорили, як можна зробити Харків зручним для людей з інвалідністю. Це був простір для дискусій та обговорень, де всі охочі могли висловити свою точку зору. Серед них були люди з інвалідністю, представники громадських організацій, активісти, чиновники.
«Ініціатив, що сприяють доступності міста, більше, ніж ми це припускали, – зазначила Марія Ясеновська, президент ХОФ «Громадська ініціатива», – але є така проблема, що ми не завжди знаємо один про одного. Є якісь паралельні ініціативи, паралельні рухи. І одна з наших задач полягає у тому, щоб ми краще познайомилися з один одним. Щоб дізнатися, як скоординувати наші дії».
Зокрема, представники громадських об’єднань та організацій познайомили присутніх з власною діяльністю, а також розповіли про проекти, які їм вдалося реалізувати. «Ми моніторили різні приміщення – адміністративні будівлі, об’єкти охорони здоров’я, вокзали, – розповіла Олена Шингарьова, віце-президент Харківської міської громадської організації інвалідів «КРЕАВІТА», – ми зрозуміли, що потрібно не скільки проводити моніторинги, а створювати доступність. І завдяки тому, що ми виграли різноманітні гранти, нам були вручені кошти на адаптацію під’їздів. Ми побудували більше 105 під’їздів в житлових будинках, де проживають люди, що пересуваються на інвалідних візках».
Також вона розповіла про проект щодо адаптації Сумської вулиці. Для цієї мети до співробітництва була залучена Академія міського господарства. Так був розроблений проект, привернене бюджетне фінансування і на сьогоднішній момент 80% пішохідних переходів на Сумській вулиці враховують потреби людей з інвалідністю.
«Тема доступності почала з кожним роком лунати все частіше, – зазначив Олег Репетюк, голова Харківської громадської організації незрячих юристів, – від цього сама ситуація, можливо, не міняється. Але вона тепер визначається як найбільш актуальна. Що можна зробити, щоб місто стало більш дружнім та комфортним для людей з інвалідністю? Тут є декілька аспектів на рахунок того, хто як сприймає цю доступність. Дуже часто чиновники сприймають її як доступність для самих себе. Поставивши кнопку чи зробивши на фасаді табличку шрифтом Бройля, вони вважають, що таким способом покращили доступність для людей з інвалідністю».
Він зазначає, що подібна чиновницька «доступність» не приносить нічого, окрім розтрат міського бюджету на спонсорських коштів. Жодної користі вона не несе для тих людей, для яких це все і має робитися. Олег Репетюк підкреслив, що наразі варто боротися з чиновницькою «доступністю». Аде справжня доступність, за його словами, це універсальний дизайн. Щоб для всіх «було розумно, комфортно та зрозуміло пересуватися містом». «Це вираження прав людини, – підкреслив він, – це стирання тих бар’єрів. Потрібно зрозуміти, що кожна людина має реалізовувати свої людські права. Тоді вона не буде сприйматися як людина з дефектом. Вона буде сприйматися як людина з інвалідністю, на шляху якої є певні перепони. І коли ми донесемо це розуміння і чиновникам, і транспортникам, і громадськості, то тоді ситуація з доступністю буде змінюватися».
Нагадаємо, в межах фестивалю «ІнклюзивON» передбачена низка заходів, присвячена інклюзивності Харкова та проблемам безбар’єрності. Наприклад, 15 вересня о 14.00 відбудеться квест «Рухай Харків», під час якого всі охочі зможуть протестувати вулиці міста на їх доступність.
