Черкаси наосліп: чого не вистачає місту, аби називатися безбар’єрним (ФОТО, ВІДЕО)

У Черкасах станом на вересень 2024 року проживає 800 людей з порушеннями зору. В обласній організації українського товариства сліпих зареєстровані півтори тисячі черкасців, розповіла її керівниця Алла Козлова.

Як адаптовані Черкаси для людей з порушенням зору допоміг Суспільному перевірити один з них — Павло Чепур. Він повністю осліп у 16 років, утім це не стало перепоною для його життя — він вільно пересувається містом та, навіть, їздить за кордон.

Павло колись бачив, тепер інформацію дізнається на дотик — через таблички надруковані шрифтом Брайля. У Черкасах є до десятка таких — біля мінікопій історичних будівель.

“Я в підлітковому віці почав сильно втрачати зір і в 16 років я повністю осліп. Вже близько 25 років я тотально незрячий, ходжу сам по вулицях, не сказав би що я крутий ходяка, але те що я сам користуюсь вулицею і ходжу куди мені потрібно. Навіть іноді самостійно подорожую по країні та за кордоном”, — розповів Павло.

Павло читає текст, написаний шрифтом Брайля. Суспільне Черкаси

Під час закордонних поїздок звертав увагу на пристосованість міст для незрячих. Тепер має можливість порівняти їх з Черкасами.

“Наприклад у Черкасах є напівсфери через які незрячі і напівзрячі люди перечіпаються і падають, це питання потрібно врегулювати. Є місця, де добре зробили рельєфну бруківку, завдяки якій я знаю, що тут знаходиться пішохідний перехід”.

Павло додав, що дуже зручним для пересування людей з порушенням зору є рельєфна зебра:

“Наприклад, рельєфна зебра. Коли ти йдеш і під ногами відчуваєш, що ти по зебрі йдеш. Це особливо актуально для великих трас, де дуже-дуже довго треба переходити і в сторону зійти дуже легко”.

Павло додав, що окрім тактильних вказівників на світлофорах мають бути і звукові. Таких в Черкасах, за словами директора департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури Сергія Отрешка, — 45.

“Коли сигнальний світлофор не працює, я змушений просити допомоги у людей”, — розповів Павло.

Також, з його слів, неозвучені зупинки в транспорті додають клопоту.

“Особисто для мене, більшою проблемою є не вийти з транспорту на потрібній зупинці. Частково це питання в Черкасах вже вирішене озвученими тролейбусами, кондуктори оголошують. Там, де не озвучуються зупинки, але ще є проблема саме сісти в транспорт потрібний”.

Павло йде тротуаром по Хрещатику у Черкасах. Суспільне Черкаси

За запитом, людям з інвалідністю по зору у Черкасах надають живий супровід, пояснила голова обласної організації товариства сліпих Алла Козлова. Оскільки для них мають бути належні умови для самостійного пересування вулицею.

“Якнайперше — це звісно озвучка в транспорті, озвучка маршруту, який прибуває на зупинку, а також в середині транспорту. Тактильна плитка, озвучка світлофорів, освітлення вулиць, понижений бордюр — дуже багато вимог, які б допомогли нашим людям”, — розповіла Алла Козлова.

За словами директора департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури Сергія Отрешка, місто нині доступне для незрячих:

“Тактильна плитка неодмінно влаштовується у випадку ремонту або реконструкції. Немає вимог, що кожний світлофорний об’єкт має бути обладнаний таким пристроєм, ці пристрої встановлюються або в багатолюдних місцях, в місцях скупчення людей, або у місцях інтенсивного руху людей з такими потребами — це вулиця Університетська. Центральна частина міста, всі об’єкти обладнані за пропозицією товариства сліпих”.

Павло йде тротуаром у Черкасах. Суспільне Черкаси