Чи доступне місто для інвалідів: думка киян

«Вечірка» вирішила опитати киян щодо пристосованості міста до потреб людей з інвалідністю.

Лариса Гаркун, пенсіонерка:
– Спостереження та думки з цього приводу, звісно ж, маю, оскільки самій вже пересуватися по місту іноді нелегко. От, скажімо, на Михайлівській площі, та й не лише там, порозсипалася тротуарна плитка – утворилися колдобини, якими навіть літнім людям ходити просто небезпечно, не кажучи вже про інвалідів. Можливо, таке мощення й є європейським, але якість цих ФЕМів явно не підходить під таке визначення. Тож якщо вже стало «модним» укладати таку плитку, то слід вчасно замінювати її, щоб не створювати зайвих перепон старим та інвалідам.

Людмила Лахманюк, пенсіонерка:
– Моя донька днями приїхала з Португалії і розповідала, наскільки там у містах все пристосовано до потреб людей із різними вадами. Там навіть у громадські туалети є спеціальні з`їзди, не кажучи про інші місця громадського користування – лікарні, аптеки, магазини, заклади культури та інші обладнані пандусами. У будь-який міський транспорт також можна без проблем заїхати візочком, світлофори та переходи теж допомагають інвалідам переходити вулиці – або спеціально вимощені, або «голосові». Правда, у Києві останнім часом теж стали монтувати голосові світлофори у місцях, де багато незрячих, а також дуже видимі переходи – наприклад, на вулицях Володимирській, Богдана Хмельницького та інших. Комунальний транспорт теж стає доступнішим, але часто автівки паркують прямо на зупинках.

Олександр Лобасов, ветеран праці:
– Великою проблемою залишається доступність людей із інвалідністю до аптек, приватних магазинів та інших комерційних закладів зі східцями. Тож міській владі потрібно зобов’язувати їх встановлювати пандуси чи інші пристосування. Хоча у деяких просто монтують кнопку виклику, натиснувши на яку можна викликати на допомогу працівника. Маршрутки взагалі непристосовані до заїзду візочників – добре, що міська влада закуповує низькопідлоговий транспорт.

Оксана, менеджер:
– Я вважаю. що останнім часом Київ став більш пристосованим для людей із інвалідністю – є вже комунальний транспорт, спеціальні місця для машин цих людей, встановлюють пандуси в підземних переходах та підйомники на станціях швидкісного трамваю і вокзалах. Хоча через непрацюючий ескалатор на переході – від трамваю до залізничного вокзалу – мало не два роки інвалідам було дуже тяжко підніматися, зараз його вже запустили. Дуже багато пішохідних переходів не пристосовані до потреб незрячих – я не раз допомагала таким людям переходити вулицю. А от, скажімо, на Кловській, де є підприємство і бібліотека УТОС, облаштовані спеціальні проходи.

Михайло Демчишин, пенсіонер:
– Хотів би зазначити, що останні два-три роки ситуація значно змінилася на краще, адже цими проблемами займається конкретно мер столиці Віталій Кличко, а також депутати Київради – особливо Олександр Пабат, який сам є інвалідом. Реалізуються спеціальні програми, відкриваються дитячі центри, у школах звичайні діти навчаються з учнями з особливими потребами і робиться ще багато чого, щоб наша столиця стала справді європейською і в цьому плані. Потрібно й надалі активізувати цю роботу, щоб місто було доступне для всіх.

Опитування провели Микола Пацера та Борис Корпусенко

Вечірній Київ